Дозвілля
Донька привела чоловіка в батьківську квартиру. Сказала, що вийшла заміж. Молоді пройшли закрилися у її кімнаті і затихли. А спантеличені батьки сиділи на кухні і навіть не знали, що й казати одне одному. Нарешті, донька вийшла до них. Тицьнула паспорт їм під ніс, щоб вони прочитали її нове прізвище. І сказала: «Ви вже, вибачте, що так вийшло. Ми поживемо трохи, а потім орендуємо житло»
У квартирі запанувала дивна напружена атмосфера, коли противники уникають прямих зіткнень. Наприклад, перш ніж
Дозвілля
Батьки Юри розійшлися, коли йому було 9 років. Все банально — батько зустрів іншу. Він зібрав свої речі в стару пошарпану валізу і пішов. Юра залишився з матір’ю. Звичайно, він засмутився, хоча ніколи не був особливо близький з батьком. У них завжди щось не складалося, наче вони були зліплені з різного тіста
Так Юра з дитинства обожнював футбол — м’яч із рук не випускав. Батько ж
Дозвілля
Оленочко, ти сто разів подумай, перш ніж писати відмовну на дитину! Адже потім може бути пізно
Я не можу її залишити, зрозумійте мене, не можу… Весь персонал переживав за молоду
Дозвілля
Довго соромилась і не могла зізнатись подругам, аж поки не витримала. Кожна на мене здивовано поглянула, мовляв, мені б твої негаразди. Порадити ніхто нічого так і не зміг – заздрять. Але ситуацію вирішувати все ж потрібно
Мої батьки завжди вчили мене не сприймати сім’ю як належне і я ніколи цього
Дозвілля
Заплуталось усе якось, хоч і просто на перший погляд. Машину я купила, батьки допомагали, а чоловік вкрай невдоволений залишився. Він ще до шлюбу квартиру у кредит придбав і порахував що тих грошей якраз би вистачило на закриття позики
Півтора роки тому я вийшла заміж. До цього ми з чоловіком були знайомі приблизно
Дозвілля
Вона зустріла мене на вулиці. Красива розкута і щиро незадоволена. Хлопаючи довжелезними нарощеними віями вона дивилась на мене чи то з осудом, чи то з жалем: «Він уже п’ятнадцять років туди сюди бігає. Ну ви хоч краплю гордості маєте? Скільки я можу ростити нашу дитину одна?»
— Я втомилась сама ростити нашу дитину. Ну скільки ж можна? – говорить мені
Дозвілля
Мама дуже переймалась повертаючись додому після стаціонару. Все думала, що заважите брату, який там з сім’єю живе. А невістка ледь не з порогу почала натякати, що саме я повинна б була догледіти маму. Ну а потім мама усього того не витримала і на очах у всіх порвала заповіт згідно якого все діставалось брату
Одного разу мені зателефонував брат та повідомив, що наша мама занедужала. Наполягав, щоб я
Дозвілля
Поговорити і дізнатись чого при погляді на Тараса тій стало аж так недобре, теж не можна – плаче і край. Професор просив не турбувати, бо дуже вже сильне у неї потрясіння. Три дні знадобилось аби Катерина Ігорівна прийшла в себе і нарешті змогла без сліз хоч слово мовити
Побачивши зятя Катерина Ігорівна зойкнула і сповзла по стіні. Тарас кинувся підіймати майбутню тещу,
Гумор
Зібралася йти в лазню, заглянула в холодильник, а склянки з маскою немає. Питаю хто брав. Чоловік каже: «Це я йогурт доїв, запитав у дівчат, вони сказали що він несмачний, ну я і врятував його, не викидати ж»
Третій день йде дощ. Дрібний такий, сипле і сипле цілими днями. Дощу звичайно треба,
Дозвілля
Розмовляючи з Петром, протирала невидимий пил, мила підлогу, як раптом на ганчірці, щось блиснуло. Підняла, і зблідла. В руці держала сережку. В неї таких сережок немає. Обурення, сльози, жаль до себе, все пронеслось за лічені хвилини. Петро не міг заспокоїти Маринку, яка твердо вирішила що чоловік приводив додому іншу. Згодом, подумала, і просила Петра, аби не говорив Григорію про знахідку. Мовляв, вона потім з усім цим розбереться, але по своєму
Сучасна молодь проводить дозвілля не дуже весело. Сидять в гаджетах, на вулицю виходять рідко,

You cannot copy content of this page