— Ти просто не можеш пережити, що в мене нарешті буде своя сім’я, а
— Невістко! Ти знову мої черевики під шафу засунула? Я вже десять хвилин не
— Мої любі! Збирайте речі до завтрашнього обіду, бо в брата весілля, і молоді
— Галино! Якщо тобі вже дісталася бабусина хата, то перепиши свою частку в нашому
— Іринко, ти ж доросла жінка, навіщо ті повітряні кульки, якщо в селі городина
— Ти чого тут ручку смикаєш, голубко? Замок ми ще вчора вранці поміняли! —
— А де у нас лежать великі святкові тарілки? Ті, що дістаємо лише на
– Тарасе, скажи, що ти цього не зробив. Марія стояла посеред кухні, тримаючи в
— Мамо, тільки Іринці ані слова, добре? — тихо попросив мій син Богдан, ледь
— Мамо! А що ви робите у моїй шафі? — спитала я тихо, стоячи