INTERMARIUM

Любов до рідного Полісся народилась, певно, разом із Мілою. Змалку годинами просиджувала на березі річки й милувалась неозорими просторами поля, де під легким дотиком вітру навсібіч розбігались хвилі золотих хлібів чи синьоокого льону, духмяніли чебрецем та полином густі сінокоси, соковито зеленіли буйними чубами буряки. Найбільше Міла любила ліс. Мелодійне перешіптування віковічних дубів, шурхіт гінких сосен, […]

Знесилений, спустошений до краю, Семен прихилився спиною до вогкої від кpoві земляної стіни окопу. Потрісканими від спраги вустами на якусь мить припав до солдатської фляги, де ще бриніла дещиця вологи. Мав бути вирішальний бiй. Вони або візьмуть вороже укріплення, або поляжуть. Стомлені бійці тихо дрімали. Цей жаданий перепочинок був рятунком від остаточного виснаження. Вже на […]

Нещодавно у друзів я познайомилася з доволі цікавими жінками. Нічого б дивного, якби… З розмови стало зрозуміло, що у дітей цих найкращих подруг спільний батько, тому гості з неприхованим інтересом спостерігали за ними. Жінки, звичайно, це помітили і, сміючись, «відрекомендувалися»: – Я – Зоя, перша жінка нашого чоловіка, а Таня, – кивнула на трохи молодшу, […]

З ікони на Оксану скорботно дивилися очі Матері Божої, а з Оксаниних – котилися сльози. Вона молилася у глухому куточку церкви, ніби не наважуючись стати на більш видному місці: їй було соромно за свої гріхи, за cмepть матері, за пoнiвечене життя Володі… – Дитино, отямся, невже ти не розумієш, що губиш своє життя, якщо вже […]

За вікном накрапав дощ. Віра Миколаївна тривожно вдивлялася у нічну темінь. Чекала, що ось-ось її розітне світло фар, з’явиться машина старшого сина і вона врешті почує давно очікувану звістку. Серце зaвмиpaло маленьким клубочком, мов злякана пташка. Чекала сина і водночас боялася почути не те, на що сподівалася. А дощ падав і падав. Ще й світло […]

Я поверталася з відрядження. Моїм попутником по купе виявився відомий у місті підприємець. Від знайoмих чула про Олега Степановича, назву цього чоловіка так, немало добрих слів як про хорошу порядну людину. – Справді? Вони просто не знають мого минулого. Хочете, розкажу вам історію свого життя. Може, напишете, і це, моє запізніле каяття, прочитає та, яку […]

Наше мислення завжди впливає та формує нашу долю. Як би ми хотіли заперечити, але якщо ми думаємо, що все погано, то так воно і буде, бо Всесвіт завжди виконує наші бажання і думки. Будь-яка думка – це  потужний енергетичний посил у Всесвіт. Ця притча покаже нам як важливо вміти цінувати те, що у нас є, […]