Катя сьогодні вона видала: “Ми вирішили відпочити, куди-небудь поїхати. В Туреччину чи Єгипет”. Ось від чого вона так втомилася, що по закордонах терміново відпочивати потрібно? А Владик повинен знову без вихідних працювати, щоб це їй оплачувати. І так вдома майже не живе – все треба, і треба, і треба
“Ну ви тільки подивіться на неї, втомилася вона”, – обурювалася Анна Петрівна після того, як син з дружиною поїхали додому. Останнім часом вони заходили в неї в гості
Розі закінчила коледж і отримала вищу освіту, про яку вона так довго мріяла. Через тиждень після закінчення Розі не стало
У перший день навчання наш професор відрекомендувався і закликав нас познайомитися з тими студентами, яких ми ще не знаємо. Я підвівся, озираючись навколо, коли раптом чиясь тендітна рука
Яке спати? Підлоги не миті, посуд зі сніданку в раковині лежить, але ж уже дев’ята ранку! Білизни не прасованої ціла копиця! А вона ще уявляєш все в машинці пере! Хто ж таке бачив, дитяче та в машинку! Руками, кажу, треба! А ця ніяк! Пішла я, посуд перемила, підлоги теж, та суп поставила варити!
Уявляєте, заходжу до неї додому, а вона спати збирається! Поки, каже, Вірка спить і я посплю. — Клавдія Матвіївна стиснула губи і подивилася на співрозмовницю, чекаючи від неї
Вона зайшла до мого кабінету і сіла навпроти. Така красива і інтелігентна жінка. Видно що при достатку, тільки плаття тягне на статок. Роздивляється мене з цікавістю а потім без передмов ошелешує новиною. От так просто, раз і спопелила увесь мій світ
Я працюю головним бухгалтером в будівельній фірмі. Звичайно, ніколи немає часу, постійно ці звіти, планерки, пошук грошей для вирішення негараздів на фірмі. Але, не дивлячись на це, я
Коли у мене з’явився син, свекруха мені дуже допомагала. Тоді, її турбота була мені дуже потрібна, і я приймала її з вдячністю. Мати чоловіка допомагала мені годувати і купати сина, могла погуляти з ним на вулиці, поки я займалася домашніми справами. Дуже часто вона вставала вночі до дитини, і давала мені відпочити. Але ж дитина підросла і тут почалось
Я заміжня і в мене є чарівний син. Йому майже п’ять років. Я дуже люблю його і намагаюся дати йому все найкраще. Ось тільки моя свекруха не поділяє
В день весілля наречена одягнула на його палець обручку. Через два дні вона опинилася в шафі. Сказав, що носити не буде, тому що чоловіки прикраси не носять
На всі переконання – округлить свої світло-блакитні вперті очі і твердить своє, що не повинен. І молода дружина зрозуміла: розмови на цю тему не приносять користі. Весільний костюм
Через надзвичайну втому Оксана не звернула на таку дивну поведінку дітей особливої уваги і сіла трохи відпочити в кріслі. І тут раптово із сусідньої кімнати, з-поза зачинених дверей, пролунало гучне «П-ф-ф-ф»
У моєї подруги Оксани є двійко чудових синів і трикімнатна квартира на п’ятому поверсі. Сини, як справжні благородні лицарі марили кіньми. І ось, одного разу ввечері, повернувшись з
19-го ввечері в Олені двері подзвонили. І на порозі стояли два чоловіка в безглуздих червоних шапках з білими помпонами  ̶  великий і маленький. На маленькому під курткою виднівся светр
У Олі все було не те щоб добре або погано, а ніяк. Але вона звикла. Перед Новим роком зайшла на пошту купити кілька листівок: двоюрідній тітці та інститутській
Мене ти, звичайно ж, не знаєш, але колись, коли ти вчився в десятому класі, ти прийшов до їдальні, там була черга з першокласників. Найпершому ти, навіть, не дивлячись, дав ляща, підняв його за комір і викинув з черги. У мене тоді з рук випала склянка томатного соку і залила всю форму
Сашко тиждень просидів на лікарняному. Його нестерпно нила спина, а телеоператор з пошкодженою спиною — горе-працівник. Важка залізна цегла за цілий день і здорову спину в дугу зігне,
— Маргариточко, донечко, – винувато і якось зсутулившись, швидше прошепотіла, ніж сказала свекруха, – Не жени, донечко! Тут таке сталось… Жити ніде. Іти нікуди. Можна ми у тебе житимемо? – і навіть відповіді не дочекавшись спробувала пройти в дім. Чи не вперше в житті добра і завше усміхнена Маргарита, яка почувши криве слівце і в сорок років червоніла, мов дівча, стала на порозі стіною і заговорила не своїм – чужим металевим голосом
Маргарита ніби вросла в землю ногами. Побачити подібне вона не очікувала, та й не хотіла, чесно кажучи. На порозі з двома торбами і з заплічником стояла колишня свекруха.

You cannot copy content of this page