fbpx
Дозвілля
Коли у мене з’явився син, свекруха мені дуже допомагала. Тоді, її турбота була мені дуже потрібна, і я приймала її з вдячністю. Мати чоловіка допомагала мені годувати і купати сина, могла погуляти з ним на вулиці, поки я займалася домашніми справами. Дуже часто вона вставала вночі до дитини, і давала мені відпочити. Але ж дитина підросла і тут почалось

Я заміжня і в мене є чарівний син. Йому майже п’ять років. Я дуже люблю його і намагаюся дати йому все найкраще. Ось тільки моя свекруха не поділяє моїх поглядів на виховання дитини. Вона молода і дуже активна. Весь її день розписаний буквально по хвилинах. Коли я тільки познайомилася з нею, ця жінка викликала у мене захоплення – сильна, прогресивна і активна. Тоді я подумала, що мені дуже пощастило зі свекрухою, і ми будемо подружками. Здавалося, що ми знайшли спільну мову і негараздів у нас виникнути не повинно.

Коли у мене з’явився син, свекруха мені дуже допомагала. Тоді, її турбота була мені дуже потрібна, і я приймала її з вдячністю. Мати чоловіка допомагала мені годувати і купати сина, могла погуляти з ним на вулиці, поки я займалася домашніми справами. Дуже часто вона вставала вночі до дитини, і давала мені відпочити.

Коли мій малюк трохи підріс, моя свекруха почала давати мені поради все частіше. Іноді, вони більше нагадували інструкції обов’язкові до виконання. Під її чуйним керівництвом я робила буквально все. Мати чоловіка вказувала мені, що і як зробити, а я тільки виконувала. Вона розповідала мені, як треба прати дитячі речі, яку корисну для малюка їжу приготувати, що читати на ніч. Всі мої покупки були продиктовані і схвалені свекрухою. Нічого з життя онука не минало повз увагу бабусі.

В якийсь момент, мені стало здаватися, що я швидше, виконую роль гувернантки в нашому домі. Моя свекруха була ж господинею. Жоден мій крок або дію по відношенню до сина, не могли бути без дозволу бабусі. Вона контролювала буквально все. Навіть коли я готувала їсти дитині, вона дивилася, що я кладу в каструлю і як варю. Якщо їй подобалася моє куховарство, тоді мені дозволялося дати її синові.

У міру дорослішання дитини виросли і наші непорозуміння. Коли я пропонувала щось, то свекруха зазвичай не погоджувалася і радила, як буде краще або правильно. Вона завжди вважала, що знає все про виховання дитини краще за мене. А її слово було останньою інстанцією і не підлягало обговоренню. Тільки бабуся вирішувала, що буде їсти онук, коли буде прогулянка, і в які ігри він буде грати. Свекруха завжди говорила, що намагається розвивати онука, а я молода і нікого досвіду поки не маю, а це мовляв, не ігри. Поступово, моя роль в житті дитини звелася до попрати, приготувати і піти з дитиною туди, куди вкаже його бабуся. Бабуся намагалася замінити мене в усьому в житті онука.

Одного дня я не витримавши зібрала речі і з’їхала на квартиру, яку для мене орендували батьки. Що тут почалось: син плакав за бабусею, бабуся за онуком. Я усвідомила наскільки я не права була з самого початку і моя доброта і намагання обійти гострі кути зробили тільки гірше. Чоловік сприйняв мій переїзд спокійно і сам оселився з нами.

Та вчора, я ледь не знепритомніла від новини: свекруха забрала нашого сина з садочку. Поїхала, аби забрати його додому, а мені двері ніхто не відчинив. Чоловік аж увечері привіз зарюмсаного малого. Не знаю, що там він чув від бабусі, але сьогодні увесь день на мене вовком поглядає.

Ситуація патова, чи я так розгубилась? Як стати мамою своїй дитині?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.