Сьогодні у Анни був день народження. Тамара стояла перед дзеркалом, приміряючи вбрання. Йти в гості не хотілося. Колись вони були подругами «не розлий вода», тепер же бачилися рідко. «Занадто різними ми стали за цей час», – думала Тамара
Аня з Тамарою познайомилися на вступних іспитах в інститут. Обидві дівчини приїхали з далекої
Ростислава не стало три роки тому. Ольга не просто все те пережила, але час минув, а він, як відомо, рятує найкраще. Лиш зараз жінка почала відчувати втрачений смак життя і діти заспокоїлись нарешті, але ж є ще мама Ростислава. З нею все не просто, дуже не просто
Майже три роки тому я втратила чоловіка, з яким прожила десять років. Його не
– Тридцять два, а не заміжня? – з жалем хитає головою жінка. – А що таке, доню. Чого так?
Мені 32 роки і я незаміжня. Чесно, мене це питання абсолютно не хвилює. Просто
Люба була заміжня і багато хто вважав цей шлюб дуже вдалим і щасливим. Багато хто, але не Люба. Чоловік Люби Євген, був старший за неї на 25 років. Вийти за нього заміж, Любу ніхто не змушував. Вона прийняла це рішення сама. Прийняла, а потім гірко про це пошкодувала
Любу та її брата Вадима, виховувала лише мама. З батьком Люби мама розлучилася, коли
– Мамо, ти подумай, куди переберешся. – сказав син одразу по приїзді, – Я хату продавати буду – гроші потрібні терміново. Вона ж моя? Моя. Ти вже прости, мені тебе забрати нікуди
Галина і Семен в дитсадок ходили разом, у школі – за однією партою. Після
Ми з Джованні і Сільвією знімаємо зараз тут, в обласному центрі, квартиру, і вже місяць я кожного дня на цьому дитячому майданчику, спостерігаю за групкою хлопчаків 7-8 років. Серед них – мій синочок. Я розумію, що не маю на нього права, але щоразу йти звідси так непросто. Це моя дитина, хоч і не я її матір
Вже місяць я кожного дня на цьому дитячому майданчику, спостерігаю за групкою хлопчаків 7-8
Ольга Павлівна довго стояла за рогом будинку очікуючи, коли ж нарешті невістка вийде з під’їзду. Провівши очима її струнку постать вона тихцем, так, щою ще й сусіди не помітили бува, рвонула до під’їзду. У неї особлива місія заради якою можна піти і не на таке
Мій син одружений вже майже десять років. Скажу чесно, я ніколи не була в
Я була ошелешена, з такого боку я чоловіка ніколи не бачила, хоча до весілля ми зустрічалися два роки. Після розмови з мамою, чоловік ліг на диван, включив телевізор – тобто поводився так, ніби нічого не сталося
Лана давно не бачилася зі своєю шкільною подругою Юлею. Після закінчення школи закрутило –
– Біля апарата! – відповідав Олексій по телефону дружини, – Немає. Вона не може. Це її чоловік. Хотіли щось? Ах, приїхати в котеджі відпочити? Так-так, море, повітря, сонце. Тільки котедж ще навіть не куплений. Чи готові почекати, коли упорядкуємо? Хитро! А давайте через місяць приїжджайте. Разом попрацюємо? Як ні? Але ви ж самі сказали море і сонце?
Алевтина завжди мріяла жити біля теплого моря. Ще в молодості приїжджаючи в цей благодатний
“Олено, пробач. Не можу з тобою залишитися, іншу кохаю, ─ впевнено говорив Єгор колишній дівчині. ─ Кинути тебе ні з чим ─ не хочу, хоча дружиною ти мені не була і прав особливих не маєш. Я залишаю тобі все. Заберу лише свої речі, улюблені книги, ноутбук”
Єгор і Олена жили душа в душу третій рік. Вони зробили шикарний ремонт, облаштували

You cannot copy content of this page