fbpx
Дозвілля
Ростислава не стало три роки тому. Ольга не просто все те пережила, але час минув, а він, як відомо, рятує найкраще. Лиш зараз жінка почала відчувати втрачений смак життя і діти заспокоїлись нарешті, але ж є ще мама Ростислава. З нею все не просто, дуже не просто

Майже три роки тому я втратила чоловіка, з яким прожила десять років. Його не стало раптово. Я дуже любила чоловіка і у нас була щаслива сім’я. Тому, я дуже не легко переживала цю втрату. Проте, пройшло вже досить багато часу, і емоції вляглися. Я змирилася з цим. Чого не можу сказати про мою свекруху.

З дня нашого знайомства у нас склалися дуже теплі стосунки. Ми були як мати і дочка. Свекруха допомагала мені в усьому, підтримувала і ніколи не говорила поганого слова. Але зараз, після того, як не стало її сина, її увага стала занадто нав’язливою. Справа в тому, що вона почала більше втручатися в мої справи, ніж раніше. Свекруха дзвонить мені по кілька разів на день, ще й щовечора заходить в гості. Я не проти нашого подальшого спілкування, все-таки я виховую двох її онуків. Але іноді, мене виводять з себе повчання і поради свекрухи. Вона намагається контролювати буквально все: що ми їмо, як вчимося, чи тепло у нас в будинку, які оцінки в школі тощо. А нещодавно, мій син занедужав, так мало того, що мати чоловіка пішла з нами на огляд, так вона ще й улаштувала там сцену, адже їй здалося, що нас погано прийняли і оглянули.

Кілька днів тому вона здивувала мене знову. Батька мого чоловіка не стало майже двадцять років тому. Проте, свекруха влаштовувала святковий обід з приводу його Дня народження. Всі роки спільного життя ми приходили сім’єю до неї в цей день. І так з року в рік. Так ось, днями, моя свекруха завела розмову про цей обід і поцікавилася моєю думкою на рахунок страв. Я була в подиві: я ходила до неї тільки тому, що це був батько мого чоловіка. Зараз і його самого немає в живих, а я повинна знову приходити на це свято? І це з урахуванням того, що я зі свекром не була знайома навіть. Його не стало за три роки до нашого знайомства з чоловіком. Яка в цьому логіка, не розумію. Чому я повинна йти з дітьми в гості в цей день ?!

Я, звичайно ж, не збираюся припиняти спілкування з колишньою свекрухою, адже ми прожили в одній родині стільки років. Але не знаю, як трохи відсторонити її від нас. Моєї свекрухи занадто «багато» в нашій родині. Я думаю, що таким чином вона намагається заповнити порожнечу після втрати сина. Але в той же час, вона повинна розуміти, що ми з дітьми не зможемо його замінити. І не можна жити нашим життям.

Порадьте, як віддалити свекруху і не образити її? Як правильно сказати, що вона занадто опікується нами і нам треба більше простору? Може, варто поговорити безпосередньо? Але ж то будуть сльози які?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.