Дозвілля
Тиждень тому зустрічала подругу, яка виписувалась з малям. Більше нікому. Батьків її, на жаль, в живих вже немає. А батько дитини і не повинен був приїжджати, така була
— Вона мене у пансіонат відправити хоче, – схлипуючи жалілась мамина подруга, – Живе у моєму домі на всьому готовому, а їй мало. «Там тобі сподобається, – каже,
— Все життя вони знімають квартиру! – розповідає про сім’ю сина пенсіонерка Марина Олегівна. – Вже більше десяти років! Двох дітей мають, про своє житло навіть не думали.
Вихованням Юленьки займалися мама з бабусею. Тата не стало ще до появи дівчинки, недолугий збіг обставин. Батько поспішав додому, напередодні нового року, а тут раптом з-за повороту вирулив
— Це, що ти мені тут розвела? – стоячи посеред зарослого лободою городу волала Дарина, – Та тут з дідів прадідів такого позорища не було. І не треба
Ця історія сталася з моєю однокласницею Христиною. Вона ще з 7 класу почала займатися бігом і продовжує до цього дня. І ось якось одного весняного вечора вона як
Україну четвертого вересня буде перетинати холодний атмосферний фронт циклону на ім’я Філіп, тому можливі періодичні дощі, але з прояснення. У неділю антициклон витіснить фронт, тому в більшості областей
Мені стукнуло двадцять сім. Ми зібралися в кафе з однокласниками відзначити десятиліття нашого випуску. Всі дівчатка з класу обзавелися сім’ями і дітьми. Всі, крім мене. Кожна розповідала про
Я йому казав, ти хоч дворнягу заведи, буде твою ділянку охороняти, а він все віднікувався. «Звик я до самотності, а тут ще за кимось доглядати!» – любив він
Вона встала, підійшла до паркану і крадькома заглянула в сусідський двір. «Та там всі сусіди. Віра зі своїм чоловіком танцює. От корова. Я людина пряма і чесна. Зустріла