Таку слушну пораду синові дала мама, яка спить і бачить, щоб ми все-таки розлучилися. Можливо, скоро вона свого дочекається.
Ми з чоловіком одружилися вже дорослими людьми, мені було тридцять, йому тридцять два. Стали жити в моїй двокімнатній квартирі, маємо доню, яка зараз ходить до третього класу. Я вважала, що шлюб у нас міцний і в родині один від одного таємниць немає, але нещодавно з’ясувалося, що я помилялася.
Коли ми розписалися, то стояло питання, де ми будемо жити, що для мене було дивнувато, за умови, що у мене була своя двокімнатна квартира. Так, в ній був потрібний деякий ремонт, але жити в ній цілком можна було. Але чоловік з подачі свекрухи гнув лінію, що йти в будинок дружини це якось не по-чоловічому.
З його, а точніше, з їх точки зору, куди логічніше буде жити зі свекрухою, мою квартиру здавати, а самим збирати на квартиру. План мене дуже дивував, м’яко кажучи, тому я була категорично проти. Поки ми зустрічалися, чоловік нормально жив у мене, а тепер почалися якісь незрозумілі рухи.
Ми місяць ялозили це питання, навіть кілька разів посварилися, але в результаті здоровий глузд взяв гору, що дуже не сподобалося свекрусі. Вона продовжувала лити синові в вуха, що я зараз примушу його вкладати в ремонт і облаштування квартири, до якої він не має ніякого відношення, а в разі розлучення чоловік залишиться ні з чим.
Мене такий підхід до нашого сімейного життя обурював. Ми тільки розписалися, а вона нас вже розводити зібралася. Та ще так впевнено про це говорить, ніби справа вже вирішена. Мною був виставлений ультиматум – якщо мати чоловіка такої низької думки про мої моральні якості, то робити їй в моєму домі нічого. Чоловік пообурюватися, що це його мама і наш дім, але переконати мене не зміг, а згодом змирився.
Коли з’явилася донечка, свекруха начебто поміняла своє ставлення, принаймні перестала говорити при мені про мене ж всіляке. Мене це цілком влаштовувало, тому що її любов мені була без потреби. А от у внучці вона душі не чула, що є, то є.
Жили ми з чоловіком небагато. Копійки не перераховували, але на покупку якісного зимового одягу доводилося відкладати, як і на купівлю великої побутової техніки або меблів. З кредитами ми не зв’язувалися, боялися, що в якийсь момент не зможемо сплатити і закрутиться сніжний ком відсотків і боргів. Так, потихеньку склали – купили.
З декрету вийшла, коли дочка пішла в садок. Але моя контора швидко припинала існування і мені довелося шукати нове місце. Знайти хорошу роботу при наявності маленької дитини було складно, безпосередньо ніхто не відмовляв з цієї причини, але я все прекрасно розумію. Довелося влаштовуватися в бюджетну сферу, де вічний недобір співробітників, невеликі зарплати, але немає проблем з можливістю залишитися вдома з дитиною.
Чоловік періодично міняв місця роботи, шукаючи зарплату вище, але особливої різниці не було. Хоча на нинішньому місці у нього хоча б є перспективи зростання. Зарплата поки середня, але, як він говорив, обіцяли підняти до кінця року. Так що крутилися, виверталися, економили, але жили.
Про те, що у чоловіка може бути інша карта, я навіть не уявляла, навіть в голову не приходило, що таке може бути. А ось воно як виявилося. З’ясувалося це випадково. Сиділи ми оплачували комуналку, чоловік через банківський додаток це робить, він пішов знімати показання лічильників, а телефон з відкритою програмою залишив на столі. Там пілікнуло оповіщення і я на автоматі глянула в його телефон, а там відображено дві карти.
Перша думка чомусь була про кредит, який чоловік потайки від мене взяв, бо сума на ній була дуже значна. А ми ж домовлялися, що ніяких позик не буде. Коли чоловік повернувся я запитала, що за друга карта і звідки на ній така сума.
Спочатку чоловік намагався перевести тему і виставити винною мене, що я полізла в його телефон, але коли зрозумів, що номер не пройде, вирішив сказати правду, що це його накопичення на випадок розлучення. Тому що я залишуся при квартирі в будь-якому випадку, а йому доведеться починати життя з чистого аркуша. Це його підстраховка.
Мене ця інформація вразила. Стільки років живемо, дитина спільна, разом через різне пройшли, а тут ось такі відкриття. Дуже прикро стало, коли я згадала випадки тотального безгрошів’я, коли навіть до платного стоматолога сходити не могла, чекала, тому що до безкоштовного важко попасти, коли плита зламалася і доводилося готувати годинами на одній слабенькій електроплитці, як донці подарунок на новий рік не могли купити. Багато чого згадалося.
Стало дуже прикро, що тоді він ці гроші не дістав, не віддав на потреби сім’ї, а тихцем зберігав на рахунку. Я задала тільки одне питання – свекруха йому підказала таке рішення. Він не підтвердив, але з його поведінки я зрозуміла, що це вона.
Швидше за все, буде розлучення, тому що таке я прощати не збираюся. Сім’ї у нас, як виявилося, за стільки років не склалося, це свята наївність, все в дім, все в сім’ю, а чоловік про себе думав. Довіряти я такій людині більше не зможу, нехай сам живе на свої заощадження, як душа забажає.
Поки чоловік пішов жити до матері, але я налаштована рішуче, назад його пускати не хочу.
Те як він вчинив говорить про нього значно красномовніше, аніж всі слова. Донечці я потім все поясню, поки тато для неї у відрядженні.
Фото ілюстративне.
