Чесно, я її ледь впізнав. Невже ж це наша Ніночка? Людоньки от чого не очікував, так ось таке побачити
Звичайний, буденний день. Я крокував впевнено на роботу, аж раптом хтось почав мене гукати. Можливо й не мене, так як окрім мене на вулиці було багато людей і
Перестала спілкуватися з мамою – налагодилися стосунки з чоловіком. Як я раніше не помічала?
Ніколи б не подумала, що до межі розлучення мене доведе власна мати. Як тільки перестала з нею спілкуватися, так стосунки з чоловіком почали налагоджуватися. Не розумію, як я
Ми тобі нормальний, мамо, варіант пропонуємо, а ти щось вигадуєш. Не хочеш з татом знову жити, то й нас не чіпай. Тебе не зрозуміти – то допомога тобі щодня потрібна, а то від помічника відмовляєшся
— Та у тата і гроші є і можливість тобі допомогти. – стоїть на своєму син, – Ти вигадуєш казна що, якісь старі образи тобі в голові. Ви
Ще Люду, навіть і не виписали з малям додому, а її чоловік уже подав на розлучення. Поглянувши на малого одразу заявив, що він не є батьком дитини. Так Маринці і сказав: « То твого Аркадія син»
Маринка дивилась на те, як поруч спить чоловік. Розбудити його і поговорити відверто? Але ж тоді її життя розлетиться мов картковий будиночок. Але й губитись у здогадках і
Доню, одумайся! – не стала стримувати себе мама, – одним коханням ситий не будеш. Ну на скільки тієї вашої любові вистачить. На рік – три? А діти підуть і куди ти з ними? Краще з нелюбом але в шовках ходити, чим з коханим і у шалаші
Щоразу коли Марія чула прохання своїх дітей про купівлю чогось кращого ніж у них є наразі, на її очі наверталися сльози. Вона не могла змиритися з думкою, що
Мамо, тату, а чому у вас одна мама? Адже так не буває
Маленький п’ятирічний Михайлик сидів на підвіконні і дивився у вікно. Мама обіцяла прийти, може ще трохи і вона з’явиться ось з поза того кута. Тоді Мишко вибіжить їй
Припиняй розпускати нюні. Пішли. Не можна в такий день вдома сидіти, — вмовляла її Віка, — Чоловіки не варті наших сліз. Збирайся
Юля прокинулася рано. Потягнулася. Який гарний день. Сонечко світить. Вихідний. А ще у неї сьогодні день народження. Не ювілей, двадцять сім років. Юля глянула на годинник — десята
Завершивши свою роботу, Христина зібрала продукти для борщу у пакет. Поклала туди буханець хліба і ще кілька дрібниць. Дійшовши до квартири, вона подзвонила у двері — тиша. Штовхнула їх, а вони виявилися відчиненими. Христині стало страшно, але вона все ж вирішила зайти до квартири
Христина була одною у цілому білому світі. Так вийшло, батьки пішли рано, з родичами стосунки не склалися. В її рідному селі роботи не було. Спочатку вона спробувала знайти
Хлопець весь день намагався додзвонитися батькові і матері. Номери були заблоковані. До вечора, геть засмучений він підійшов до діда. — Дідусю, може все ж таки нашкрябаємо на квиток? Я приїду, у батька візьму і тобі вишлю. Все поверну
Розмова з сином не склалася. — Синку, ти не крути. Що там у вас сталося? — не витримав дід Федір. — Та із сином, Максимом не все гаразд.
Через місяць прийшли новини з Молдови. Років десять назад, донька Ауріки вийшла заміж і поїхала в Україну. Матір забрала з собою. Родичів у селі не залишилося. Адресу з’ясувати не вдалося. Денис Святославович засмутився
Хто сказав, що після пенсії починається старість? Полковник у відставці, Денис Святославович, зустрів свої сімдесят років у гарному настрої в колі своєї родини. Одне засмучувало, дружина не змогла

You cannot copy content of this page