Маринка дивилась на те, як поруч спить чоловік. Розбудити його і поговорити відверто? Але ж тоді її життя розлетиться мов картковий будиночок. Але й губитись у здогадках і тисячі разів задавати собі одне і те ж запитання вона більше не може. Але, як далі бути, адже та ситуація в якій вона зараз просто нестерпна.»
Вони з Аркадієм уже двадцять п’ять років разом. Як одружились у вісімнадцять, так і прожили в парі стільки літ. У них є п’ятнадцятирічний син Андрій. Той син її найбільший і єдиний гріх-таємниця перед чоловіком.
Вони уже десять років разом були, а лелека усе повз пролітав. У однокласниць уже по троє щебетало, а у них жоднісінького разу навіть натяку. Просила Маринка чоловіка перевіритись, а він уперся:
— Он у брата троє і в сестри двоє. Наш рід здоровий. Іди і перевіряйся ти. Я відчуваю, що зі мною усе гаразд.
Відчував він, але погано. Після огляду спеціаліст сказав, що Маринка абсолютно здорова. Коли ж вона прямо у кабінеті розридалась сивочолий професор мовив здивовано:
— А, що вам заважає скочити в гречку? Разок, для діла! Адже, якщо ви здорова, то причина – чоловік. Ось і думайте, чи лишитись йому вірною і бездітною, чи мати дитя і маленьку таємницю.
Маринка тоді подумала що той несповна розуму, але ті слова засіли їй у голові. Увечері поспішила до найкращої подруги, практично сестри.
— Людочко, що робити, – ридала на кухні. – Я на мам з дітьми уже дивитись не можу. Чому у них є, а я не маю?
Люда була дівчиною цікавою. Хоч і виросли вони зі Маринкою в одному середовищі, дечим вона все ж відрізнялась. Мабуть ще років з тринадцяти, поки Маринка ще лялькам коси плела – Люда уже бігала на побачення.
Красива і харизматична жінка, здається мала лиш один критерій у виборі кавалера – подобається, чи ні. Ішла про неї недобра слава, не одна жінка прибігала до неї стосунки з’ясовувати, але для Люди усе було пусте. Чоловіка мінялись у її житті, мов кадри у фільмі. Декого зустрівши пізніше вона навіть і не впізнавала, але один усе ж затримався на цілий рік – Любчик. Ось його і запропонувала Люда подрузі “позичити” на кілька побачень.
— Він мене так кохає, усе для мене зробить.
Як Маринка погодилась і досі для неї не зрозуміло. Мабуть, стан душевний у той час був таким, що на все ладна вже була. Після першого ж “побачення” вона і понесла. Так і з’явився на світ їх єдиний з Аркадієм син: схожий, як дві краплі води на маму, а від Любчика мав лиш величезну родиму пляму на щоці.
Аркадій тішився сином ні про, що не здогадуючись. А Маринка щиро раділа, що її мрія, хай хоч і нечесно, але здійснилась.
Люда за ці роки схаменулась і вийшла заміж за солідного дідугана. З Маринкою вони найкращі подруги. Разом їздять відпочивати, усі свята теж разом. А нещодавно Люда первістка на світ привела. Через те дитя і не спить тепер Маринка.
Ще Люду, навіть і не виписали з малям додому, а її чоловік уже подав на розлучення.
— Дитя не моє, – сказав мов відрізав Людкин чоловік, – Це Марининого Аркадія син.
Коли Маринка побачила малого – усе зрозуміла: та сама родима пляма на щоці. Людка таки не забула Любчика! Але ще більше Маринку здивувала реакція Аркадія на ті закиди. Їй здалось, чи й справді, почувши те, він щасливо і гордо усміхався.
Уже тиждень не знаходить собі місця Маринка. Люда і Аркадій у неї за спиною разом? А може усі ці роки чоловік знає про її вчинок і тепер просто мовчить? Але чому не перечить закидам Людиного чоловіка?
Найбільше вона переймалась, що колись син і чоловік дізнаються усю правду. А, як тепер бути? Маринка геть заплуталась і не знає, як жити далі.
Автор Анна Корольова.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
