Дозвілля
Час розставив все на свої місця. Вона зробила правильний вибір. – Костю, мені треба тобі щось сказати. – Настя, посміхнувшись, подивилася на хлопця, що сидів навпроти. – І
Материнство навчило її спокою. Не того, буддистського чи медитативного, не японського чи самурайського, а якогось не описуваного, ірраціонального і відчайдушного. Ви б змогли вдоволено посміхатися, коли ваше ім’я
Своє весілля планувала понад півроку. Все продумувала до дрібниць. Декорації, фотозона, кольорова гама, меню… Ми чекали півроку, щоб святкувати саме у цьому ресторані. Він найбільше мені сподобався, і
Ми з чоловіком зійшлися, коли вже й у мене, і в нього були діти від першого шлюбу. Моєму сину було на той момент п’ять років, його – чотири
Багато років лелека обминав дім моєї донечки, нічого не допомагало. Вона вже й у чергу на усиновлення стала, жили ми тоді в Ізраїлі (а там покинутих дітей мало,
Заміжня я два роки. З Миколою познайомилися на роботі, він справляв враження серйозної молодої людини, яка знає, що їй потрібно від життя. Разом ми пропрацювали зовсім небагато, я
Доньці зараз тридцять років, а вона навіть не збирається починати будувати якесь своє життя. Ми живемо у двокімнатній квартирі, у кожної своя кімната, але все одно незручно, мені
Ніде правди діти – дівчина вона красива. Та й Андрій теж не для роботи сам. Сидить цілими днями вдома за комп’ютером. І на які гроші живуть? Хоч би
Верхні гілки майже торкалися ліній електропередач натягнутих між будинками. Яблуня пустила два товстих пагони, які розходилися в різні боки. Третя товста гілка йшла в бік і закінчувалася за
Чоловік виріс, можна сказати, в не надто хорошій сім’ї. Вони не мали якихось не хороших звичок, а сім’ї, в моєму розумінні, там не було. Рідного батька у чоловіка