Головна

Дозвілля

Вона там теж не сама, я впевнений – говорить син спокійно, – Якщо ти не розповіси, все залишиться між нами. Так, я розумію, що це не правильно, але кому, мамо, від твоєї правди краще буде?
Дозвілля 0
Знаю, що так не можна, але по іншому й не виходить. Якщо я скажу правду невістці – ми просто не виживимо фінансово. Переконую себе в тому, що син
Мої діти не хочуть ходити на гостину до моєї мами і я їх прекрасно розумію. Людина вона чудова, але має одне вкрай дивне захоплення
Дозвілля 0
У мами завжди була пристрасть до кішок, небажання за ними прибирати і схильність завжди дуже голосно говорити. Мені в дитинстві завжди більше подобалося, коли мене забирав тато або
Гості запрошено і все готово до весілля. Ошатна сукня висіла у шафі. Місяць всього залишався. Якихось тридцять днів до торжества, як до нас на гостину з’явився тато мого нареченого. Ми не були знайомі – це перша наша зустріч
Дозвілля 0
З Микитою ми знайомі з першого курсу, після закінчення вузу стали зустрічатися, останній рік жили разом. Тобто, знаємо один одного вже вісім років. Відносини були хороші, разом винаймали
На нашому весіллі з Петром Марина була моєю дружкою та примудрилася видати своєму Данилові, що вона хотіла заміж вийти раніше за мене, і що мого весілля бути не мало б
Дозвілля 0
У житті трапляється різне. У мене не надто багато подруг зараз та й взагалі за життя їх особливо ніколи не було. Я більше полюбляла товаришувати з хлопцями. Та
Люся все це чула, але ніяк за матір не заступилася. Поступово Іван налаштував її проти Марусі та вже удвох вони не давали жінці спокійно жити. Маруся на деякий час знайшла прихисток у старшого сина, але дуже сумувала за своєю домівкою і все ж таки повернулася додому
Дозвілля 0
Одного разу на селі. Жила у нашу селі зразкова родина – батько Микола, матір Маруся, син Сергій та дочка Люся. Жили собі та й біди не знали, все
Я що, прийомна? – дивиться на мене донька, – Ні мамо, ти зізнайся, якщо так, то я і ображатись не стану, тоді ж усе зрозуміло стане. А якщо ні, то будь добра, мамо, поясни, як же так ви з татом вчинили
Дозвілля 0
Мені завжди здавалося, що головне в житті це сім’я і діти. Ось заради чого варто жити і щось робити. Тому заміж я вийшла рано, чоловіка особливо ніколи не
У якийсь момент після того, як батька чоловіка не стало, його мама здалась. Звільнилась з роботи і заявила, що їй нічого не потрібно. Я тоді з розумінням поставилась до того, що чоловік узяв на себе забезпечення брата і мами. Навіть горда була ним. Хіба ж я знала до чого те все дійде?
Дозвілля 0
У студентські роки ми вчилися в одній групі. Але цілий рік не звертали уваги один на одного. Ніколи б раніше не подумала, що мені може сподобатися бородатий чоловік.
І все ж я вдячна сусідці дуже. Хоч і любить вона не в свої справи втрутитись, але без неї я б нічого того і не дізналась би
Дозвілля 0
Чоловік у мене – завзятий рибалка. У вільні вихідні обов’язково їде кудись посидіти з вудкою біля води. Каже, це йому і релаксація, і можливість спокійно подумати, і з
Приїжджаю, дзвоню в двері. Відкриває мені ювілярка в халаті. Не нафарбована і не зачесана. Я розгублена. А вона мені таким спокійним голосом: «Ой, дякую що прийшла раніше. Іди на кухню там посуд потрібно помити склянки витерти і салати порізати. Ще ми зось зараз вигадаємо на гаряче і може на закуски. Ковбасу і сир теж не забудь там нарізати»
Дозвілля 0
Мене в черговий раз запросили в гості. На ювілей. Запросила колега по роботі. Нас з роботи було чотири жінки. Зою ми всі добре і давно знаємо, так як
Та ну зайнята я, – вкотре вигукую в трубку, – Ну все гаразд, мам! Ну передзвоню коли зможу. Ні не приїду. Давай, бувай, справ вище стріхи
Дозвілля 0
Потяг тягне один за одним вагончики рутинних днів по рейках життя, у кожного з нас справи, робота, навчання, ми всі кудись поспішаємо і безперервно відчуваємо брак часу. Все

You cannot copy content of this page