Дозвілля
Софія вже півроку жила в кімнаті, яку винаймала в тітки Галини. Насправді кімнатою це було важко назвати: голі стіни, матрац на підлозі замість ліжка, невеличкий столик, на якому
— Я, мабуть, нічого не розумію у тому, як живе сучасна молодь, — подумала вона, стискаючи у долонях чашку чаю. Вся ситуація, що розгорталася останні місяці, ламала її
— Навіщо ви втручаєтеся в наші стосунки, Валентино Віталіївно? — запитала Майя, дивлячись колишній свекрусі прямо в очі. — Ми можемо самі розібратися. — Ваші стосунки? — буркнула
Десь о 4-й ранку за будинками почав голосно гавкати собака. До 5тої години гавкіт лише посилився. Люди почали вставати на роботу, з роздратуванням слухаючи цей безперервний гавкіт. Десь
— Ти будеш частиною нашої сім’ї завжди, Ярино, щоб люди не говорили, — сказала свекруха, тримаючи мою руку так міцно, що я ледь могла її витягнути. — Тому
Я не можу стриматись, коли мова заходить за мого брата. Я ніколи не називала його образливими словами вголос, бо так не пасує “вихованій дівчині”, але сьогодні, схоже, терпіння
Вадиме, ти не забув? На завтра нічого не плануй! — звертаючись до чоловіка, промовила Оля, заходячи в його робочий кабінет. — Що не забув? — не відриваючись від
У маленькому містечку на околиці жила собі пані Олена – добра, лагідна й завжди активна жінка. Вона любила свій сад, кожну квітку і кущик, а ще більше –
— Пакуй валізи, доню! — Знову весь день у телефоні просиділа? — несподівано пролунав голос із передпокою. Шурхіт пакетів і звук кроків свідчили, що Марія Сергіївна повернулася з
Ольга Андріївна тяжко зітхнула, ледь-ледь перевернувшись на інший бік. Боліли суглоби, ноги набрякли так, що не могла навіть взутися. Від нескінченних походів по лікарях і обстежень вже не