20 років Іван в Німеччині працював, а цього літа, коли йому виповнилося 60 років і сили вже не мав, що колись, вирішив додому повернутися, до дружини. З собою віз 5 тисяч євро, крадькома від сім’ї давно їх відкладав, щоб потішити сина й невістку. Новозбудований будинок на його подвір’ї виднівся далеко, чим ближче до нього підходив Іван, тим більше гордість відчував за сина. – Тату, ми з Катериною вирішили, що ви будете жити в старій хаті. Новий будинок ще не завершений до кінця, мама буде жити з онуком в дитячій, а тобі в ньому місця нема
Іван працював в Німеччині більше двадцяти років. Всі ці роки він жив і працював на чужині, віддаючи свої сили на будівельних майданчиках, на фабриках, у господарствах, сподіваючись на
Молодята одружилися три дні тому, і раптом у гості прийшла мама молодої і радісно сказала, що на весь день
Чоловікові не сподобалося, і він тихенько сказав дружині: «Вона збожеволіла? Для чого на день? Заважатиме». Дружина прошепотіла: “Не виганяти ж, доведеться терпіти “. А мама оглянула невелику квартиру
Мені зовсім не соромно, що в нашій сім’ї “штани носить” дружина. Настя заробляє гроші, а я чищу картоплю, виховую дітей та підтримую домашнє вогнище
Мені зовсім не соромно, що в нашій сім’ї “штани носить” дружина. Настя заробляє гроші, а я чищу картоплю, виховую дітей та підтримую домашнє вогнище. – Ти розумієш, що
Наталка не переставала допомагати фінансово дітям, навіть тоді, коли вони створили власні родини. Та коли жінка вирішила повернутися додому, у її дітей не було особливої радості. Найбільше приїзду мами не зрадів син, який тепер мав би жити разом з нею. – Мамо, чого ти так скоро повернулася? – з такими словами зустрів маму Павло, як тільки побачив її на порозі
Наталя повернулася до рідного дому після десяти років роботи за кордоном. Вже кілька місяців вона відчувала, що її дуже тягне додому, вона дуже скучила за простими речами –
– Як ти не розумієш, що мені це неприємно? Зрештою, ми ж пристойні люди, а не жебраки, щоб брати чужий мотлох! – противилася Карина. Їй зовсім не хотілось користуватися речами колишньої дружини її Віктора
— Я не буду брати її речі! — Що за жарти? Бери, якщо дають! Нічого вигадувати! — наполягав чоловік. Карині було прикро, що її чоловік так до неї
Пішов на базар по капусту і одружився
Вони ніколи не говорили про кохання. Важко говорити про те, чого немає. Їхня історія розвивалася якось несподівано швидко. Олена продавала овочі у своїй палатці на продуктовому ринку, а
Я не очікувала розкішних подарунків від дітей на своє 80-річчя. Але і подумати не могла, що після цього дня опинюсь в стаціонарі
Я не очікувала розкішних подарунків від дітей на своє 80-річчя. Але і подумати не могла, що після цього дня опинюсь в стаціонарі – Володю, ти приїдеш? Тільки скажи,
Раптом Надія спохмурніла й прикрила прикрасу рукою: – А що я скажу чоловікові?
Надія стояла перед дзеркалом автомобіля, милуючись, як виблискує новенький золотий ланцюжок на її шиї. У захваті кинулася на шию Артему: – Дякую, котику! Це просто мрія! Уявляю, як
Людмила написала повідомлення чоловікові в Німеччину. Вже 2 дні воно висіло у неї в чернетках, все ж ніяк не наважувалася відправити, адже боялася його відмови. А сьогодні таки це зробила: – Дмитре, зроби вже свій вибір, бо далі так тривати не може. І він відразу відповів
Людмила сиділа за невеличким столом, тримаючи в руках телефон. Вона вже кілька разів намагалася написати Ігорю, але все якось не могла знайти потрібні слова для чоловіка. Відправляти або
На наступний день Олексій і Олена поїхали в РАЦС. Вони разом довго вирішували, чи варто запрошувати батьків на церемонію, але зваживши все, вирішили – не варто. Зала реєстрації була малолюдною. Але при виході молодята зустріли батьків Олексія. – Що ти накоїв, сину? – гірко сказав батько. – Яке весілля? Ти не послухав нас. Ти одружився без нашого благословення! У цей момент молодята не могли зрозуміти – що важливіше: любов і власний вибір, чи родинні стосунки, яких не можна було ігнорувати
У просторій кімнаті однокімнатної квартири, де панувала тиша після вечері, сиділи батьки Олексія. Він щойно повернувся з роботи, приголомшений думками. На роботі все було, як завжди: нудні папери,

You cannot copy content of this page