– Я і зараз знаю, мила. Ти не переживай, зі мною все буде в порядку. Просто сама розумієш, ми з твоїм татом стільки років разом прожили. Вперше з нашого весілля без нього мені ночувати. Ти йди, а я посиджу трохи і теж піду спати
Передчуття. – Йшла би ти спати, Танечко. – Я краще з тобою посиджу. Ти навіть якщо говорити не хочеш, будеш знати, що я поруч. – Я і зараз
Рита теж встала, підійшла до матері, заглянула їй в очі, сподіваючись розгадати щось незрозуміле, що відбувалося тут зараз, на цій маленькій кухні. Всі мовчали. Нарешті, Рита обняла матір за плечі і запитала її ще тихіше: – Мам, це – він?
– Мам, на ось, випий води. І лягай. Треба тиск поміряти. Рита вклала маму на диван. Ніна Петрівна була блідою, погано виглядала. – Мам, – Не вгамовувалася донька.
Увійшла і, оскільки в передпокої мене ніхто не зустрів, відразу попрямувала на кухню. І застигла на порозі. Моя подруга сиділа посеред гори, що складалася з розбитого посуду, різного кухонного начиння, розсипаного чаю, кави, поламаної табуретки і шафки, яка раніше висіла на стіні. Абсолютно спокійна. З двома порожніми келихами в руках
Справа була ввечері, справ було – вагон і маленький візок. Закинути речі в прання, перевірити уроки у старшого, змайструвати саморобку для садка з молодшим, приготувати вечерю і погодувати
Не знаходив Валентин собі виправдань. І дружина поводилась так, немов чоловіка для неї не існує. Жили вони разом, але дружина готувала тільки для себе, прала тільки свої речі, посуд мила тільки після себе
Помилку свою Валентин зрозумів відразу ж, було неприємно від самого себе. Коли вранці Валентин прийшов додому, і дружина його, з червоним від сліз обличчям, зрозуміла все відразу. Не
– Геть, Іроде! – лементувала Вікторія. – Як ти міг так вчинити? Що люди скажуть? Пес блудливий! Хіба ж не соромно на старості років!
Вчорашній дзвінок чоловіка застав Вікторію зненацька. Вони вже десять років живуть в різних містах. Ні, не розлучалися. Просто Віктор поїхав на заробітки, та так там і прижився. Гроші
Якою ж я була недалекою, коли економила його гроші і намагалася відкласти то на одне, то на інше, в той час, як він напевно витрачав купу грошей на забаганки цієї Евеліни
Наспіх написавши записку “Я пішла у справах, суп в холодильнику, поїжте”, я прикріпила її на холодильник і помчала одягатися. Біля шафи з’ясувалося, що весь наявний в моєму розпорядженні
Катерина виросла в родині, де було п’ятеро дітей. Ми з нею знайомі з самого дитинства. Скільки її пам’ятаю, стільки пам’ятаю, як її мама всім розповідала, як чудово бути багатодітною мамою. Яка щаслива у них сім’я. Але вона всіх обманювала.
Всі сусіди і знайомі були впевнені, що вони живуть дружною сім’єю. І це не дивно. У їхній родині були строгі правила, які не можна було порушувати. За це
Мені 20 років. Свекрусі трохи більше 50-ти. Приміряє нову сукню. Вона їй дуже личить. Кажу їй про це. Про себе думаю інше: навіщо такій старій жінці нова сукня?
Скоро річниця, як не стало свекрухи. Погляд зупиняється на фотографії на стіні, де вона з правнуком, моїм внуком. Уривчасто нахлинули спогади. Мені 20 років. Свекрусі трохи більше 50-ти.
Пішла на кухню випити води, побачила світло за рифленим склом кухонних дверей. “Тату”. Маріка відкрила і остовпіла. Біля столу на руках батька сиділа Ірина, запустивши руку в його волосся. Вони обоє сіпнулися і разом повернули голови. З обличчя Ірини сповзла посмішка, вона схопилася на ноги, поправивши чорний светр. Батько винувато опустив голову
Маріка стояла поруч з бабусею, яка гірко лила сльози і, яку з другого боку підтримував дід. Маріка не могла більше дивитися на кришку, обтягнуту червоним оксамитом, з хрестом
Консьєржка зустріла його, як рідного, напоїла чаєм і приголомшила. Все виявилося правдою, навіть страшнішою. Їх дійсно було троє малюків. Катя і братики на півтора року молодші
У дев’ятирічної Катюші був обов’язок ходити в магазин. У великий супермаркет, який знаходився у дворі їхньої багатоповерхівки. Коли вона робила покупки, то найвеселішим і найвідповідальнішим було правильно помножити,

You cannot copy content of this page