А бабуся каже, що ти цілий день на чоловіків кліпаєш, – запитально дивилася на маму Катя. – Що це означає?
– Не хочу суп! – канючив Катя, заважаючи матері готувати вечерю. – Давай картопельку
У Маші сльози котились горохом. П’ятдесят відсотків? Та це ж шанс і неабиякий. Племінника вона з дитинства не розуміла, але такого навіть від нього не очікувала. Аби врятувати сестру потрібно було всього п’ятдесят тисяч гривень. Та на ньому костюм дорожчий! Але про що мова, адже сестра сама його так виховала. Навряд вона очікувала саме такого, але ж те чому його вчила саме так і закінчується.
— Професор дає лиш п’ятдесятивідсотковий прогноз на успіх! Це недоцільне використання такої великої суми,
Анастасія їде і намагається з усіх сил не заплакати. Усе єство хоче зараз полетіти в обійми до колишнього чоловіка. Але… Хоч він і просить, хоч уже п’ять років вона живе одна – назад дороги немає. Нічого ніби і не заважає, але один учинок назавжди перекреслив її довіру
— Татку, татку! – весело загукав малий Данилко і побіг у обійми до широкоплечого
Спершу Галина Петрівна тримала себе в руках. Чесно. З усіх сил. Навіть з кімнати не виходила доки зять вдома. Але час минув і її справжня сутність таки показала себе. Чіплялась до усього на світі. І воду він після себе зливає якось не так і взуття робоче пахне на всю квартиру, і голосно ногами по коридору шаркає
Галина Петрівна чекала будь-чого, але до такого додуматись не могла. Ніколи б і не
Коли мені було 5 років, вони з батьком розлучилися, а я, як виявилося, був не потрібен їм обом. І поки мати влаштовувала своє молоде життя далі, мене до себе на виховання взяв хресний (мого батька рідний брат). Спочатку мати, приїжджала до мене, привозила якісь скупі гостинці, а згодом взагалі зникла, лиш фотографія потерта на згадку лишилася
Олег зустрічався з Мариною лише кілька місяців, однак ця маленька синьоока, з таким дитячим
Живуть в однокімнатній і економлять кожну копійку. Але велосипед за Десять тисяч синові купили
Рідні у мене багато, але спілкуємося через раз. Тому що у кожного своє життя
Цього року мені знову “нав’язують” чергового студента. Вірніше сказати, студентку. Дуже далекі родичі, сьома вода (навіть не сьома-десята!). Без мене вирішили, що їхня донька-майбутня студентка, може у мене пожити. Але тільки мене чомусь забули повідомити поставити і запитати, а чи можна?
Мені вже минулого року дзвонила одна така ж далека родичка з пропозицією, щоб її
Сергій повернувся додому і знову спіткнувся об туфлі своєї дівчини в коридорі. Він уже майже звик, що вдома завжди безлад. Точніше творчий безлад, як вона його називала. Його Рита ніколи не славилася любов’ю до порядку
Часом його це сильно дратувало. І доводилося боротися зі своєю педантичністю. Іноді хотілося все
П’ять років тому я працювала в салоні бізнес-класу, де було прекрасно і дорого. Класичний манікюр без покриття коштував 350 гривень. І в один з рідкісних сонячних днів прийшла в салон літня подружня пара
Атмосфера закладу була переповнена ефірами нішевого парфуму клієнток і чудової кави, що готується особистим
Крім благословення бабуся їм піднесла ключі від нової двокімнатної квартири і дарчу. Причому дарча була не на одного онука,
Інга майже всі п’ять років шлюбу вважала чоловіка тюхтієм. І як їй спало на

You cannot copy content of this page