Атмосфера закладу була переповнена ефірами нішевого парфуму клієнток і чудової кави, що готується особистим баристою салону для “дорогих” гостей закладу.
І в один з рідкісних сонячних днів прийшла в салон літня подружня пара. Бабуся кокетливо трималася за лікоть дідуся, а дідусь, галантно тримаючи спину прямо, ніжно погладжував долоню бабусі на своєму лікті.
– Вітаю, я хотіла б зробити манікюр прямо зараз, – прощебетала літня жінка.
Пара була одягнена досить скромно і, поки я озвучувала прайс, моє серце охало і ахало.
– Дякую, нам підходить, – відповів мені літній чоловік і дбайливо почав допомагати своїй супутниці знімати верхній одяг.
– Ласкаво прошу до кабінету, сідайте, будь ласка. Мене звуть Яніна.
– А мене Зінаїда, а чоловік – Анатолій.
Анатолія ми залишили на ресепшені.
– У вас, напевно, свято?
– Ні, ну що ви, ми щомісяця вибираємося разом кудись, щоб навести мені красу. Мій Анатолій всіляко наполягає на цьому і завжди говорить мені: “Ходімо, кохана, тебе балувати. Ти ж жінка!”. І так уже 50 років. Мені вже 71 рік.
Пам’ятаю, коли ми з ним познайомилися, він подивився на мої діряві черевички і на наступне побачення прийшов з обновкою. Я навіть розплакалася. Кажу йому: “Що ж ти, Анатолію, так витратився, навіть на папіроси грошей собі не залишив?”, а він мені: “Зіно, які до дідька папіроси, коли моя майбутня дружина без черевиків?!”. Так і посватав мене. Так і не палить уже 50 років.
Проводжаючи Зінаїду і Анатолія, я заворожено дивилася, як він поправив їй шнурок на взутті, як щиро він захопився її красивими руками зі свіжим манікюром, як зворушливо укутав в шарфик. Вона не нездужала, не була слабкою, вона була його жінкою. Мамою і бабусею його синів і онуків, але в першу чергу – Жінкою.
– Це вам, і ще раз дякую, – Анатолій з гідністю протягнув мені на “чай”.
Цю банкноту я бережу вже 5 років як пам’ять про справжніх людей і справжні стосунки.
І коли чергова клієнтка мені розповідає:
– А мій мені каже: “Чого ти ходиш на свої нігті, купи собі лампу – і роби сама. Купу грошей зекономиш, за рік на чохли в машину назбираємо”. А я йому відповідаю: “Ну здалися тобі мої нігті, ти по суботах більше на випивку витрачаєш!”, – я слухаю і думаю:
“Таааак… Не Зінаїда, не Анатолій”.
Любові вам.
Любіть себе, любіть гідних.
Автор: Yanina Kurenkova.
Фото ілюстративне.
