fbpx
Дозвілля
П’ять років тому я працювала в салоні бізнес-класу, де було прекрасно і дорого. Класичний манікюр без покриття коштував 350 гривень. І в один з рідкісних сонячних днів прийшла в салон літня подружня пара

Атмосфера закладу була переповнена ефірами нішевого парфуму клієнток і чудової кави, що готується особистим баристою салону для “дорогих” гостей закладу.

І в один з рідкісних сонячних днів прийшла в салон літня подружня пара. Бабуся кокетливо трималася за лікоть дідуся, а дідусь, галантно тримаючи спину прямо, ніжно погладжував долоню бабусі на своєму лікті.

– Вітаю, я хотіла б зробити манікюр прямо зараз, – прощебетала літня жінка.

Пара була одягнена досить скромно і, поки я озвучувала прайс, моє серце охало і ахало.

– Дякую, нам підходить, – відповів мені літній чоловік і дбайливо почав допомагати своїй супутниці знімати верхній одяг.

– Ласкаво прошу до кабінету, сідайте, будь ласка. Мене звуть Яніна.

– А мене Зінаїда, а чоловік – Анатолій.

Анатолія ми залишили на ресепшені.

– У вас, напевно, свято?

– Ні, ну що ви, ми щомісяця вибираємося разом кудись, щоб навести мені красу. Мій Анатолій всіляко наполягає на цьому і завжди говорить мені: “Ходімо, кохана, тебе балувати. Ти ж жінка!”. І так уже 50 років. Мені вже 71 рік.

Пам’ятаю, коли ми з ним познайомилися, він подивився на мої діряві черевички і на наступне побачення прийшов з обновкою. Я навіть розплакалася. Кажу йому: “Що ж ти, Анатолію, так витратився, навіть на папіроси грошей собі не залишив?”, а він мені: “Зіно, які до дідька папіроси, коли моя майбутня дружина без черевиків?!”. Так і посватав мене. Так і не палить уже 50 років.

Проводжаючи Зінаїду і Анатолія, я заворожено дивилася, як він поправив їй шнурок на взутті, як щиро він захопився її красивими руками зі свіжим манікюром, як зворушливо укутав в шарфик. Вона не нездужала, не була слабкою, вона була його жінкою. Мамою і бабусею його синів і онуків, але в першу чергу – Жінкою.

– Це вам, і ще раз дякую, – Анатолій з гідністю протягнув мені на “чай”.

Цю банкноту я бережу вже 5 років як пам’ять про справжніх людей і справжні стосунки.

І коли чергова клієнтка мені розповідає:

– А мій мені каже: “Чого ти ходиш на свої нігті, купи собі лампу – і роби сама. Купу грошей зекономиш, за рік на чохли в машину назбираємо”. А я йому відповідаю: “Ну здалися тобі мої нігті, ти по суботах більше на випивку витрачаєш!”, – я слухаю і думаю:

“Таааак… Не Зінаїда, не Анатолій”.

Любові вам.

Любіть себе, любіть гідних.

Автор: Yanina Kurenkova.

Фото ілюстративне.