Рідні у мене багато, але спілкуємося через раз. Тому що у кожного своє життя і своя сім’я. Є у мене троюрідна сестра Люба. Заміжня, є син-підліток. Живуть сім’єю в однокімнатній квартирці і економлять кожну копійку.
Рік тому вирішили розширюватися і почали збирати на перший внесок. Хочуть купити квартиру більшу. Син адже росте.
Ми іноді з Любою переписуємося в соцмережах. А недавно дзвонить мені на телефон. Поговорили з нею ні про що, а потім вона несподівано попросила в борг вісім тисяч.
Я їй відразу відмовила і сказала, що у мене вільних грошей зараз немає. Так що вибач, позичити не зможу. Але мені стало цікаво, навіщо їй такі гроші. Невже не вистачає на перший внесок? Відповідь Люби мене звичайно вразила.
– “Хочемо синові подарунок зробити. Обіцяли йому ще на початку навчального року велосипед, якщо він без шісток сьомий клас закінчить. А він весь рік старався і справді без шісток закінчив. Тепер просить велосипед. Їздили з сином по магазинах і він вже вибрав собі. за вісім тисяч! Не більше, не менше. Не знаю, може позику взяти. Обіцяли ж! ”
А нічого, зауважую, що ви на квартиру збираєте? Треба було не обіцяти такий подарунок. Чим думали? А син, що в чотирнадцять років не розуміє, що батькам важко. Ви не пробували йому пояснити?
– “Пробували, і пояснювали. Але самі пообіцяли ж! Шкода, адже старався”.
Ну тоді звісно зобов’язані купити, подумала я і жартома порадила обдзвонити всіх родичів, раптом у когось і вийде взяти необхідну суму.
Люба сприйняла це як заклик до дії:
– “Точно, зараз всім подзвоню або напишу. Все одно у кого-небудь є зайві грошики. А то дитина зневірилася”.
Поговорила я з Любою. Ось що у людей в голові? Туляться в однокімнатній квартирі втрьох, грошей зайвих немає. Навіщо було обіцяти синові такий дорогий подарунок? Не розумію.
Потім від родичів дізналася, знайшла Люба гроші. Купили все таки синові обіцяний велик. Правда не за вісім, а за десять тисяч!
Фото ілюстративне.
