Дозвілля
Так, я регулярно просила грошей у чоловіка. А де мені їх ще було взяти? Я ж не могла працювати з двійнею на руках, а вони їсти повинні кожен день, росли, а, значить, потрібні були одяг, іграшки, та й сама я не повітрям харчувалася
Так, після появи дітей (двійні) я втратила форму і довго приходила до тями, адже
Дозвілля
Що за вигадки! — обурювалася Марина Сергіївна. — Раніше всіх так годували і ніхто не скаржився! Це ти вигадуєш, що б не готувати і сидіти на одній траві! Діти! Не слухайте маму! Он тато їсть все підряд – і нормально!
Ніна ніколи не була худенькою. Навіть в дівоцтві. З самої юності вона сиділа на
Дозвілля
Вадим знав, що я заміжня. Кілька разів він починав розмову на цю тему. Просив мене розлучитися з чоловіком, та я не була готова цього робити. Та, як виявилося, доля часто вирішує все за нас, бо знає, як нам буде краще
Мене звати Олеся, мені 27 років. Із своїм чоловіком, Арсеном, ми у шлюбі вже
Дозвілля
Мені з продуктів потрібен був хліб, кефір і помідори. Я одяглася за 2 хвилини. Від моєї квартири до супермаркету – 7 хвилин пішки. Там, в супермаркеті, я провела в сукупності 9 хвилин, з яких 5 – вибирала продукти (я знаю, де те, що потрібно мені), і 4 – розплачувалася. 7 хвилин назад. Разом – 25 хвилин. Це було три дні тому
А вчора я знову зібралася в магазин, по тій же траєкторії з тим же
Дозвілля
Поки чоловік з дружиною були на відпочинку, його мати спробувала продати квартиру невістки
Я вийшла заміж за Максима, бо дуже-дуже сильно його кохала. Свого часу я взяла
Дозвілля
Я Олена, і я жінка вашого чоловіка. Поки що чоловіка. – зробила наголос на слові “поки” незнайомка. І я єдина і улюблена його жінка. Розумієте? Єдина. А з вами він тому, що ви маніпулюєте дитиною. І ще. Йому вас просто шкода. Він живе з вами з жалості. Розумієте? А ви не можете зібрати останні крихти гідності і відпустити його. Вам самій якось не набрид цей спектакль? Га, Наталю? Відпустіть Сергійка, він давно не ваш. А мій
– Так. Я слухаю. Так, я Наталя. А ви хто? – номер був незнайомим
Дозвілля
Ледь дочекався появи первістка. Дівчинка! Щастя через край. Поглянув на неї вперше і ледь не зомлів. На мене дивився Славко. Мій найкращий друг дитинства і сусід. Дівчинка викапана він, без сумніву
Наша з Лідою новонароджена донечка як викапана була схожа на нашого сусіда й мого
Дозвілля
Тепер це була мета її життя. Вона вирішила спокутувати свій гріх. Колишня суддя мала широкі зв’язки, і без проблем дізналася, де живе хлопчик, її онук Олег, в якій школі навчається, побачила його фото
– Олеже, вітаю. Я твоя бабуся Віра. – Ви не моя бабуся, навіщо таке
Дозвілля
Так так! Саме от таке у мене було обличчя коли я побачила парочку закоханих, яка випливала поволі щаслива з готелю. Матінко рідна, тут і слів нема аби мій стан відтоді описати. А головне, якщо комусь хоч слово скажу, полетить моє “щаслива” родина шкереберть
Вже два місяці живу, як на лезі чи крутому гребні гори. Не можу дивитися
Дозвілля
Теща з роками почала здавати. Порадились: її забрали до себе дім же в передмісті продали. А ще через кілька років прийшла моя кохана дружина і попросила відпустити її до коханого. Її, але одну, без мами, адже їде вона за кордон
Теща, заходячи знадвору, знову довго шаркає-тупцяє в коридорі, хекає й крехтить… Зараз сяде їсти,

You cannot copy content of this page