Ольга аж ікнула від здивування відчинивши двері. У її кухні за столом спокійнісінько собі сиділи і їли свекор зі свекрухою. Але не це вразило найбільше. Вміст їхніх тарілок викликав у жінки сльози.
Два дні з чоловіком усе готували. Компанія буде велика та й дата неабияка – тридцять п’ять років чоловіку, тут тортиком не обійдешся. Накрутила голубців, напекла млинців на налисники, котлети, домашня ковбаска хододець… Ой усього і не злічити. Єдина незручність у неділю на роботу терміново вийти потрібно. Нічого такого, лиш на три чотири години, але враховуючи дорогу туди і назад, Ольга розуміла, що часу на підготовку мало залишиться, адже гості на шосту запрошені.
Качку поставила в духовку і виставила таймер з відсрочкою. Стіл накрила одразу на кухні. Серветки, тарілки, стакани, стопки, виделки. Добре, що не одна все робила, чоловік у неї прекрасний помічник. Оглянувши все прискіпливо і впевнившись, що все гаразд, вийшли з дому. Ольга працювала за містом і у вихідний день так просто туди не доберешся, чоловік вирішив підвезти.
Затримались. Повертались уже о третій. Обоє переймались, чи встигнуть до приходу гостей усе підготувати. Ольга ледь не плакала, бо ж розуміла скільки роботи доведеться зробити. От так розмовляючи з чоловіком і плануючи, що кожен з них робитиме одразу по поверненню додому, відчинила двері власної квартири і отетеріла.
У кухні, за накритим для гостей столом, сиділи і їли свекруха з свекром:
— Сюрприз! – заволали обоє і радісно підбігли обіймати сина, – Ми не казали, що приїдемо, з поїзда і до вас. Галя, сусідка ключі дала.
Ольга стояла і плакала. Перед нею стояв святковий, зроблений на замовлення торт з відрізаним шматком. Качка, яка мала стати окрасою столу теж позбулась крила і гомілки. Салати уже чомусь були заправлені майонезом і стояли у мисках на святковій скатертині. Хоча з майонезом у них салатів і не мало бути. Це ж що, заново все купувати і кришити.
— Ми тут перехопили з дороги, що знайшли, – між іншим сказала свекруха, – Ти Олю переодягайся і гайда допомагати на стіл накривати. Я картоплю вже почистила і поставила варити.
Але Оля і рухатись не могла. Чоловік теж перетворився на соляну статую. Картоплю вони повинні були запекти з м’ясом у сирі.
— Мамо, як чого, нащо ж ви? – тільки й спромігся вимовити ювіляр.
Звісно, гості ні про що не здогадались. Пішла і качка без крила і торт без шматка. Батьків Олиного чоловіка за столом не було – образились і пішли ночувати до сусідки Галі. Їм не сподобалась реакція дітей, зовсім. Нічого надприродного у своєму вчинку вони не бачать і трохи скуштувати від кожної страви святкової для них не привід для розмови.
Можливо і Ольга не права, що тоді розплакалась, а може й чоловік її занадто різко відреагував, але після того випадку молоді з батьками просто не спілкуються.
Анна К.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
