— Татку, дивись, як я можу! — радісно вигукує дівчинка років п’яти, звертаючись до
— Тобто їй одній квартира? – округлив очі брат і дивився на Марту так,
– Мамо, можна зайти? – почула я голос за дверима й аж похолола від
— А крім моєї зарплати твоїм батькам більше нічого від мене не треба? Машину,
– Бабусю, привіт! – почула я голос Оленки наступного дня. – Мені потрібні гроші,
Валентина Павлівна повільно помішувала ложечкою охолоджений чай, дивлячись у вікно на листя, що плавно
Кава заледве зварилася і Ольга налила собі її в улюблену чашку і сіла біля
— Марто, будь завтра вдома до шостої вечора! — сказала дівчині мати, Галина, заходячи
Софія вже півроку жила в кімнаті, яку винаймала в тітки Галини. Насправді кімнатою це
— Я, мабуть, нічого не розумію у тому, як живе сучасна молодь, — подумала