— Я прожив десять років за кордоном. Традиція оплачувати чужий рахунок є тільки у нас. Ти ж не запитала чи є у тих триста гривень, які ти в кафе з’їла? Тут ти теж не права і повинна була бути хоч трохи скромнішою. – видав мій кавалер
Я зустріла прекрасного хлопця. Він веселий, добрий і симпатичний. Ми вчимося в одному університеті на останньому курсі. Вивчаємо фінанси. Все починалося з дружніх «дай списати», потім була спільна
В кінцевому рахунку, не дивлячись на всі мої зусилля, дідуся не стало, чоловік з сім’ї пішов, донька навчання кинула. А мама досі коле мені очі тим, як мене використовували чужі люди. Добре, хоч з роботи не вигнали. Залишили з жалості за багаторічну сумлінну працю
Нещодавно одна жінка, яку я дуже поважаю, і думку якої ціную протягом ось вже останніх двадцяти років, сказала мені приблизно таке: – Найпотрібніша людина в моєму житті –
– Дівчата, ну не хочу я працювати. Чесно. І заміж не хочу і з дітьми бавитися теж не хочу. Я щаслива, справді. Сплю скільки хочу, їм що хочу, і взагалі роблю, що заманеться. І мене влаштовує все!
Нелі 35 і вона ніколи не працювала. Зовсім. Навчалася в школі, як і всі. Потім був коледж з заїждженою професією менеджера. У батьків вона була не єдиною донькою,
Віктор одружився з Аллою, коли у неї вже було двоє дітей: 7-річна дівчинка і син 5-ти років. Алла була з тих, хто не сидить без чоловіків, і після офіційного шлюбу з дітьми, який був на межі розпаду, кілька разів вже була в стосунках. А ось з Вітею вийшло надовго
Напевно, вони і не думали одружитися, просто закрутили роман. Аллі тоді було в районі 35-ти, Віктору під сорок. Проте, почали жити разом, після розписалися. Зараз вони в шлюбі
Нікому не казав Роман, та все село і без того зрозуміло, з грошима він одружився, а не з дівчиною. До такої машини йому все життя пахати. А тут все готове: і житло в місті і посада при тестеві, і машина, і поїздки на відпочинок, та й дружина  цілком симпатична
Олеся і Рома дружили зі школи. Сміхотунка Олеся і серйозний Рома, як два береги однієї ріки. Широкої, повноводної, місцями вируючої річки під назвою Життя. Вони і долі свої
Ніяк не можу зрозуміти поведінки свекрів. Ніби й хороші інтелігентні люди, але оці їхні вчинки? Може я з іншої планети? Адже це для мене просто немислимо
У мого чоловіка є молодша сестра. Різниця між ними близько двох років. У них в сім’ї завжди перевага віддавалася завжди тільки дочці, а синові все діставалося за залишковим
Ну може я й перегнула палицю, згодна. Але тільки трохи і з найкращих міркування. Ну, а хто б на моєму місці вчинив інакше? Звісно можна було б і не так різко, але я по іншому і не вмію
Мені так соромно… Навіть писати про це. Я знаю, що повинна попросити прощення у свого сина і його дружини за свою некоректну поведінку, але не можу. Мій син
Наше знайомство переросло в з’ясовування стосунків. Я попросила її звільнити квартиру моєї дитини, бо не схвалюю таких стосунків. Мій син чомусь почав просити мене схаменутись. Навіть більше, сказав, що я не права! Уявляєте. моя дитина таке мені каже? Тоді я сказала чітко: або я, або вони. А він узяв і вийшов з квартири без жодного слова. Повернувся за пів години і попросив мене іти додому. Там я знайшла величезний букет квітів і записку з одним єдиним словом
У мене є дорослий син. Він єдине, що у мене є. Чоловіка давно не стало, і я виховувала свого хлопчика сама. Він просто чудова дитина і виріс хорошим
Мені захотілося стати холостяком! Захотілось свободи повної і нічим не обмеженої. Я ж нікому нічого не обіцяв. Ми зійшлись “пожити” разом, а не весь вік звікувати, які до мене можуть бути притензії. Сказав їй про все, як є, а вона в сльози. Бачте, їй іти нікуди, бо вона хату батьківську продала, аби ремонт в моїй квартирі зробити. Знову ж таки, я про це не просив, вона сама усе те затіяла, що я відмовлятись буду?
Близько восьми років тому я став проживати з однією жінкою. Я не збирався одружуватися і все таке, просто нудно було одному. Ми познайомилися в компанії спільних друзів, зав’язалися
Перед чоловіком і його ріднею мені неймовірно соромно. Раніше я ще якось могла виправдати поведінку своїх батьків, але з часом вже й я не можу знайти пояснення їхнім діям, поведінці і поглядам на життя
Швидше за все, я не одна така в світі. Хто має батьків старого гарту, той мене і зрозуміє. Справа в тому, що вони не дають мені жити, так

You cannot copy content of this page