fbpx
Дозвілля
Вона і раніше відрізнялася серйозним підходом до роботи, але зараз стала ще краще. Додому приходила втомлена, але задоволена. Очі сяяли щастям, якого раніше я в ній не спостерігав. Я повинен був самостійно виховувати і слідкувати за нашими синами. Навіть речі я прав і вечері готував. на всі збори я теж ходив один. Дружина попросила не картати її, а підтримати, адже їй пощастило і вона може отримати підвищення. Я й погодився, а чому б і ні, адже ж ми родина і повинні підтримувати одне одного

У шлюбі з дружиною ми прожили більше десяти років. Одружилися відразу після університету. Діти з’явилися трохи пізніше, коли налагодилося з роботою, і з’явилася можливість утримувати сім’ю. У нас двійнята, тому в декреті дружина була всього лише один раз. Вона у мене любить працювати і він їй дався дуже важко.

Через два роки, коли дітей оформили в ясла, кохана вийшла на роботу і знову відчувала себе в нормі. Вечорами ми зустрічалися біля садка, разом забирали дітей, і йшли дружною сім’єю додому. Повечерявши, всі разом лягали на перегляд мультфільмів, після яких дітки засипали.

Так минуло десять років. Наш сімейний достаток виріс, ми змогли дозволяти собі першокласний відпочинок закордоном. Все склалося, як можна, краще. Діти вже вчаться в школі. У хлопців дуже хороша успішність у навчанні. Вони беруть участь в міських олімпіадах.

Що ще для щастя потрібно ?! Все налагоджено, все облаштовано. Живи та радій. Так у нас і було, до пори до часу. Поки в офіс до дружини не приїхав їх основний власник компанії. Ось тоді все і полетіло шкереберть.

Я відразу не помітив за дружиною особливих змін. А повинен був! Почалися нескінченні затримки на нарадах, хоча дружина не начальник відділу. Але це пояснювалося перспективою її кар’єрного зростання і подальшого розвитку.

У дружини підвищилася зарплата, з’явилися брендові речі. Її призначили начальником відділу. І це все відбулося за два місяці. Вона, звичайно, розцвіла і стала ще кращою. Її діловитість і прагматизм стали ще виразнішими. На цьому наголошувалося стилем і відповідною поведінкою.

Вона і раніше відрізнялася серйозним підходом до роботи, але зараз стала ще краще. Додому приходила втомлена, але задоволена. Очі сяяли щастям, якого раніше я в ній не спостерігав. Я повинен був самостійно виховувати і слідкувати за нашими синами. Навіть речі я прав і вечері готував. на всі збори я теж ходив один.

Дружині намагався натякати, що не можна так закидати сім’ю. Адже вона в першу чергу мама. Але у відповідь були тільки прохання, дозволити їй рости і домагатися більшого і цікавого. Я не міг відмовити коханій в цьому і вирішив її підтримати. Раз вже у неї пішли справи вгору, то ми будемо їй у цьому допомагати, адже ж ми родина.

Але одного вечора, прийшовши з дітьми додому, я знайшов на столі записку. У ній дружина просила її пробачити і не шукати. Вона закохалася по-справжньому і їде з ним за кордон. Дітям просила не говорити про неї чогось нехорошого. Сказала, що коли виростуть, вони зрозуміють її.

Я навіть не можу описати мого стану в ту хвилину. У мене і мову відняло. Цей вчинок дружини ніяк не вкладався в моїй голові. Будучи завжди розважливою, серйозною, надійною і вірною – вона не могла таке зробити!

Як можна ось так взяти, і все зруйнувати в один момент ?! Що я повинен говорити синам ?! Як взагалі далі жити і кому тепер можна вірити?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.