Дозвілля
Я заміжня 14 років. Ми з чоловіком спочатку жили з свекрухою перші два роки. А потім, коли я вже виношувала нашого сина, мої батьки купили нам двокімнатну квартиру,
– Так, милий, – Ксенія відповіла на дзвінок чоловіка. – Не варто мене зустрічати. Дощ невеликий. У мене парасолька з собою. Пройдуся пішки, з роботи додому, не поспішаючи,
Злива почалася раптово, а за прогнозом, повинен був стояти жаркий день. Тому парасольки у мене з собою не було. Я забігла в перші-ліпші двері, як виявилося будівлі суду.
– Більше я в школу не піду! – крикнула з порога Катя. Голос її тремтів від сліз. – Що трапилося? – Схвильовано запитала у відповідь Тетяна. В цей
Ми вчора з дівчатками вирішили сходити в дорожезний модний ресторан. Ну, тобто, якщо чесно, це дівчатка вирішили, а я пішла за компанію. Коли в нашому дівочому чаті я
Знаєте, у нас чоловіком дуже складна фінансова ситуація. Вірніше, у нас фінансові негаразди, якщо бути чесними. Так склалися обставини, що мій чоловік заробляє дуже мало. Ну, дуже-дуже мало!
Кілька днів тому я поверталася пізно ввечері з роботи. Пішла коротким шляхом, була дуже втомлена. Проходячи повз якогось будинку, він далеко розташований від мого, помітила чоловіка моєї доброї
Непотрібна. — Маааам, а давай без Олеськи підемо на свято. — Це що ще таке? Що за Олеськи, чому це ми без Олесі повинні піти? — Тому, —
Слухай, кажу, ми ж хотіли на велосипедах. «Так. – відповідає сухо. – Домию все і поїдемо». А Лена, кажу, не може, чи що? «Може, напевно. Але якщо вже
Недовго я відчував щастя сімейного життя. Наші відносини, раптово і стрімко розпочавшись, не дотягли і до п’яти років. Познайомилися ми з моєю майбутньою дружиною в нічному клубі. Втомлений