Дозвілля
Після того, як Алла втратила свого маленького сина її життя ніби зупинилося. Вона не помічала навколо себе ані рідних, ані друзів, ані самої себе. Вона, ще зовсім молода
Мені завжди здавалося, що моя сім’я – непорушна. Тоді як батьки спочатку шкільних, а потім і інститутських друзів розлучалися, мої тато і мама були для мене взірцем надійності.
– Не хочу суп! – канючив Катя, заважаючи матері готувати вечерю. – Давай картопельку приготуємо. – А я картоплю твою не хочу, – пирхнув Влад, навіть не відриваючись
— Професор дає лиш п’ятдесятивідсотковий прогноз на успіх! Це недоцільне використання такої великої суми, – говорить, ніби, не про маму рідну, а про черговий фінансовий проект племінник, –
— Татку, татку! – весело загукав малий Данилко і побіг у обійми до широкоплечого красеня. Той обіймає малого, а сам очима так і їсть колишню дружину Настю. Та
Галина Петрівна чекала будь-чого, але до такого додуматись не могла. Ніколи б і не подумала старенька, що у її родині дійде до такого. І хто так вчинив? Її
Олег зустрічався з Мариною лише кілька місяців, однак ця маленька синьоока, з таким дитячим поглядом на життя, дівчинка засіла глибоко у його серденьку. У нього були якісь особливі
Рідні у мене багато, але спілкуємося через раз. Тому що у кожного своє життя і своя сім’я. Є у мене троюрідна сестра Люба. Заміжня, є син-підліток. Живуть сім’єю
Мені вже минулого року дзвонила одна така ж далека родичка з пропозицією, щоб її онук пожив у мене під час його навчання в нашому місті. Поки вони йому
Часом його це сильно дратувало. І доводилося боротися зі своєю педантичністю. Іноді хотілося все покинути до біса. Часом він навіть не розумів, як його в принципі приспічило зв’язати