Минуло двадцять років, як ми закінчили школу – з цієї нагоди було вирішено влаштувати зустріч однокласників. До цього жодного разу не збиралися, і стало цікаво, хто як живе За ці роки мало з ким особисто спілкувався, в основному в соцмережах, і то з одиницями. А тут прийшли практично всі, ну, може, чоловік п’ять всього були відсутні.
В принципі, посиділи добре, душевно – замовили кафе за містом на березі річки, купалися, веселилися, пустували. Єдине, що мене неприємно вразило – це як більшість виглядали, особливо чоловіки.
Не хочу хвалитися, але я за собою стежу, ходжу в зал, плаваю, на турнічку підтягуюся. Я і в школі спортом займався, до речі, як і багато моїх однокласників. Жирних в класі у нас майже не було, зате зараз всі з величезними гарбузами.
Та ще й мене намагалися підколювати – мовляв, чого такий худий, чи дружина не годує? Всі хлопці в нашому класі були підтягнуті і жилаві, що ж стало тепер?
Дівчата молодці, всі більш-менш стрункі, хоча їм і складніше зберегти фігуру після діток А у чоловіків, схоже, принцип такий – хто ширший, той і успішніший, чи як ще пояснити такі хвастощі своїми гарбузами.
І молоді ж ще по суті хлопці, сороківка навіть не стукнула. А вже шнурки не кожен зав’язати зможе, не кажучи вже, щоб в футбольчик пробігтися чи віджатися хоча б раз двадцять.
Ви, напевно, подумаєте, що я якийсь зануда, раз торкнувся такої теми. А мені за хлопців ніяково, які в розквіті років, а так себе запустили.
Чи я не правий, і для чоловіків зовнішність не має ніякого значення?
Михайло, 37 років.
Фото ілюстративне.