Моя колишня свекруха просто неймовірна жінка, яка здатна гори перемістити, аби лиш було так, як їй того хочеться. Відносини між нами не склалися з найпершої хвилини нашого спілкування. Вона взагалі інакше планувала життя сина і мене, як можна здогадатися, там не повинно було бути.
Він прийшов до нас в офіс на роботу, коли я там вже пропрацювала кілька років. Ми відразу якось порозумілися. Я підказувала, що і як краще зробити, поки він набирався досвіду і звикав до роботи. І зовсім непомітно для мене, наша дружба переросла в щось більше. А потім вилилася в весілля. І почалися, як я думала, мої найщасливіші дні. Але дехто думав по-іншому.
Мені відразу не сподобалася погляди і дії свекрухи. Але я не маленька дівчинка, яка буде на все це реагувати, тому результат маму мого чоловіка не порадував. Я вважаю, що найкраща реакція на таких людей, це її повна відсутність. Зрозумівши мою тактику, свекруха переключилася на промивання сірої речовини синові.
Після підвищення на посаді – роботи додалося. Тому доводилося частенько затримуватися. Але так як це винагороджувалося в кінці місяця, то нічого поганого я в цьому не бачила. Спочатку чоловік просто висловлював своє невдоволення. На мою пропозицію затримуватися разом – він заперечив, мовляв, йому цей час не буде зараховано до зарплатні.
На деякий час заспокоївся. Але пізніше знову почалося. Кожні такі з’ясовування стосунків закінчувалися словами:
— Моя мама була права, попереджаючи мене до весілля. Казала, що я ще відчую, наскільки ми з тобою не пара!
Тобто я на роботі по десять – дванадцять годин шість днів на тиждень! Мені видихнути ніколи, не те щоб ще встигати реагувати на подібне.
Розуміючи, що це слова свекрухи, я намагалася не звертати уваги. Через кілька днів я починала вже розмовляти з чоловіком, вдаючи, що нічого не сталося. Знову допомогло на деякий час.
А одного дня мене після ділової зустрічі підвозив чоловік подруги. Оскільки я зламала каблук і у мене трохи підкошувалась ного, він відчинивши двері авто допоміг вийти. Зауважте, подруга теж там була сиділа в машині. Але свекруха все побачила. Вірніше побачила те, що хотіла. Поки я підійнялась на поверх мої речі вже стояли на сходовому майданчику. Чоловік удома теж був і ніяк не відреагував на подібні дії.
Через кілька місяців після розлучення, свекруха мені зателефонувала з проханням терміново зустрітися. Я погодилася, а що втрачати, може речі які ще знайшлись. Я була здивована її поведінкою. Її було не впізнати. Нещодавно квітуча вона перетворилася в обтяжену негараздами літню жінку.
Розповіла, що її син звільнився, але роботу не шукає. Почав гарненько закладати за комір. уже й речі з дому виносить по-тихеньку. Каже, що це через неї усе, що вона виставила мене і він тепер не бачить сенсу життя.
Ніна Петрівна вибачалася за свою поведінку. Просила мене повернутися до нього зі сльозами на очах, казала, що поїде десь в село до сестри, аби своїм характером знову не наробити халепи нам.
Чесно кажучи, я й досі плачу ночами не розуміючи, чому зі мною так вчинили. Але я люблю його. А тепер переді мною стоїть вибір: повернутися до не надто хорошого, але коханому чоловіка, або йти далі по життю і кар’єрних сходинках, але уже без нього?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
