Цього року мені знову “нав’язують” чергового студента. Вірніше сказати, студентку. Дуже далекі родичі, сьома вода (навіть не сьома-десята!). Без мене вирішили, що їхня донька-майбутня студентка, може у мене пожити. Але тільки мене чомусь забули повідомити поставити і запитати, а чи можна?
Мені вже минулого року дзвонила одна така ж далека родичка з пропозицією, щоб її онук пожив у мене під час його навчання в нашому місті. Поки вони йому
Сергій повернувся додому і знову спіткнувся об туфлі своєї дівчини в коридорі. Він уже майже звик, що вдома завжди безлад. Точніше творчий безлад, як вона його називала. Його Рита ніколи не славилася любов’ю до порядку
Часом його це сильно дратувало. І доводилося боротися зі своєю педантичністю. Іноді хотілося все покинути до біса. Часом він навіть не розумів, як його в принципі приспічило зв’язати
П’ять років тому я працювала в салоні бізнес-класу, де було прекрасно і дорого. Класичний манікюр без покриття коштував 350 гривень. І в один з рідкісних сонячних днів прийшла в салон літня подружня пара
Атмосфера закладу була переповнена ефірами нішевого парфуму клієнток і чудової кави, що готується особистим баристою салону для “дорогих” гостей закладу. І в один з рідкісних сонячних днів прийшла
Крім благословення бабуся їм піднесла ключі від нової двокімнатної квартири і дарчу. Причому дарча була не на одного онука,
Інга майже всі п’ять років шлюбу вважала чоловіка тюхтієм. І як їй спало на думку вийти за нього заміж? Якось швидко забулося все хороше, що зв’язало їх на
Як тільки брат Лариси дізнався, що Надійка переїхала до Ігоря, прилетів одразу. Бачте, не подобалось йому, як все обернулось. Він собі усе інакше уявляв і бачив. До Ларисиної кімнати, навіть не зайшов, а навіщо? Легше ж повчати
— А ти, Петре не галасуй тут! Поклади руку на хрест і скажи що міг би вчинити інакше? Ти зміг би сам ради дати четвірці дітей і нерухомій
Гнат ухопився за стіну і поволі сповз на лаву. По щоках побігли два ручаї сліз. Ніби в тумані записав контакти незнайомки і поглянув на зачинені двері кімнати. Там обійнявши донечку, яка щойно на світ з’явилась, спала дружина. Як же вона могла? Думки роїлись випереджаючи одна одну. Хотілось волати на ввесь світ, але ноги не слухались. Сил підвестись не було
— Доброго дня! – привіталась незнайомка, – Я не знаю навіть, як сказати… Але вашому сину… Ну хлопчику від якого ви відмовились потрібна допомога. Мене звільнять коли дізнаються,
Тобі вирішувати, доню, – зітхнула тітка Поля, – чужих дітей ростити – на кшталт подвигу. Тільки замість нагород – важка праця та пересуди людські. Але з іншого боку, дітки швидко дорослішають, а життя довге і без чоловічого плеча важка, незавидне. Я, слава Богу, ще міцна, зможу єдиного онука до розуму довести
У день прощання з дружиною Федір не поронив ні сльозинки. Як в німому кіно, перед скляними очима спливали яскраві незабутні сценки: перше побачення з Софією, перший поцілунок, перша
– Дружину я кохаю і дуже, – сказав кавалер на першому ж побаченні, – Залишати її не буду, навіть мови про це не має. Просто, не вистачає мені чогось до повного щастя
Я пізня дитина від маминого третього шлюбу. А від першого вона має моїх старших брата і сестру. Ми всі дуже дружні між собою. Але з чоловіками у мами
Наступного дня мати розповіла йому, як від Галі пізніми вечорами Дмитро Коваль виходить. І хоч бачила те Ромина мама лише раз, та невістка, яка не могла онука подарувати, вже давно їй не подобалась, то й піднесла синові інформацію у всіх барвах
Їхня любов була як сонечко, осяювала їх самих і все навкруги. В селі ними любувалися, всі знали, що Галя й Ромчик – пара, ще відколи їм мабуть років
Багато років промайнуло. І ось йому сімдесят. І щось всередині заговорило: там, в іншому місті, живе його донька. Причому рідна. Він її бачив дворічною. Цікаво, якою вона стала?
Чоловік дізнався, що його рідна дочка працює заступником головного бухгалтера в одній конторі. Дізнався від своєї колишньої дружини. Вона не хотіла говорити. Але він, як то кажуть, прив’язався.

You cannot copy content of this page