Дозвілля
Любіть життя. Але несподівано для Лельки весілля відбулося. Дітей довго у подружжя не було. Спеціалісти казали Лельці, що ніколи й не буде. І раптом вона при надії. –
Для тебе! – відповідала бабуся. Тільки час їх ще не настав. Будеш користуватися, коли станеш доросла. Нехай хоча б 18 років тобі виповниться. Сказала, і прибрала цей чудовий
Квартиранти змінюються щомісяця ─ то недобросовісні, то неохайні, то не заплатили і з’їхали, прибравши до рук ще й наше майно. Двоюрідний брат чоловіка, Юра, куплену бабусею квартиру в
– Отож… Тому й кажу: безсовісна! Ви, значить, по чужих кутках тиняєтеся. Бідуєте, можна сказати. А вона, бачте, “поліпшує житлові умови”. Ще й заміж зібралася на старості літ…
В цей травневий день Юрій Андрійович захистив нарешті кляту кандидатську дисертацію і вперше за останні кілька років відчув себе вільним і щасливим. В честь такого свята він подарував
Свого батька я не пам’ятаю зовсім. Вони розлучилися з моєю мамою, коли мені було два роки. Тато працював будівельником, почав заливати за комір, і їхнє сімейне життя не
Юля, розлучилася з чоловіком. Але після розлучення вони не поділили квартиру, як це годиться, і не роз’їхалися, а залишилися жити разом. Квартира була їхньою спільною власністю. Її подарували
— Ми з Семеном два роки прожили на орендованій квартирі – рік до весілля, рік після, – розповідає двадцятип’ятилітня Галина. – Думали, будемо збирати на своє, хоча б
Олежику, коли ж ти одружишся? – Маргарита Львівна заправляла шарф під пальто сина. – Ось не стане мене, хто буде стежити за тобою? – Мам, ну, знову завелась.
Сім’я у Каті не дуже: батькам, мабуть начхати було на всю свою трійцю. Старший брат мав проблеми, зараз невідомо де вештається, поїхав кудись і пропав, а старша сестра