Мамо, ти про які гроші говориш наразі і з ким? – озвався син після хвилинної тиші, – Нічого я тобі не переказував і не думав навіть. Не вигадуй, мамо
Нарешті почалась весна, все навколо “прокидалось” від зимової сплячки, зеленіло, радувало своєю свіжою та ніжною красою. Однієї такої весняної неділі, після звичного для всіх жителів села богослужіння сільські
Людмила до чоловіка не повернулась. Смішно, але він навіть не знав, що вона виписалась. На п’ятий тиждень прийшов на пропускний з трьома апельсинками, аби запитати чому ж власне його дружина досі тут і слухавку третій тиждень не бере? Обурений був
Людмила прожила зі своїм чоловіком три роки, звісно за цей час у них вже з’явились спільні мрії та плани на майбутнє життя. Жінці було нелегко пристосуватись до матері
Що, не для мене мама з татусем квіточку ростили, – і засміявся так, що в мене все і похололо, – Ну життя то лотерея, ніхто не знає який квиток витягне. У вас програшний, мамочко
Дочка довгоочікувана – 10 років ми з чоловіком чекали її появи, я стала мамою в 30 ! Ніяк не виходило і ось нарешті: на світ з’явилася наша принцеса,
Не знаю де він поклав телефон, але я почула все. У моїй квартирі, на нашому ліжку він був з іншою. І та інша була моєю подругою. Найкращою подругою. Ми щойно говорили про те, що вона стане хрещеною нашим дітям, а вона була поруч з ним увесь цей час. Розмовляли вони про мене. Вірніше про мою наївність і доброту. Роман говорив, що саме такою уявляв свою дружину: наївною, вірною і недалекоглядною. Мовляв саме з такими можна прожити все життя у своє задоволення. Повертатись додому будь-коли і без жалю вішати локшину направо і на ліво, а дружина віритиме і чекатиме з вечерею
У нас з Романом були просто ідеальні стосунки, я б ніколи не подумала, що він зможе колись мені зрадити. Був такий чуйний, розповідав мені все, квіти дарував ф
На кухні чулися голоси. Він прислухався: говорила подруга Оленки. Ну, як говорила, скаржилася на свого чоловіка і своє життя. Олексій постояв хвилинку і йому стало нудно: «Як вони можуть годинами усе це слухати?» — подумав він і хотів було вже розкрити свою присутність, як пролунав голос Олени і йому стало цікаво, що ж скаже його дружина
Олексій ходив з одного кута в інший на першому поверсі офісної будівлі. Він чекав на таксі і злився. Чоловік витратив півдня на ці переговори і в результаті ні
Шкода мені вас стало! Ви працюєте на двох роботах, збираєте гроші на його страховку на машину, нові колеса, відпустку, на оплату навчання свого сина, потім приходите додому і прибираєте, готуєте, а він? — Юля хмикнула. — А він прийде додому, на диванчик ляже з пультиком і в телевізор. Так! Я про це теж знаю. А вранці ви йому сніданок, обід з собою і сю-сю-сю
Оля нарешті випровадила всю свою сім’ю кататися на лижах і повернулася на кухню. Так, що вона хотіла зробити? Помити посуд, попрати одяг, приготувати обід і почати прибирання з
Олеся подзвонила мамі і сказала, що кидає свій універ, нібито зрозуміла, що за професією вона точно працювати не буде, бо це не її. З мамою довелося посваритися, але Леся повернулася додому на радість Софії. Знала б подруга, що Олеся кинула інститут для того, щоб бути ближче до її чоловіка!
Ура! Леся приїхала! Якраз на моє день народження! Я знала, що ти перервеш свою тужливу відпустку заради мене! — Софія почала обіймати найкращу подругу прямо в передпокої. —
Світлану ніби підмінили, та й її маму теж. Вона перестала випускати свої голки і відгороджуватися невидимою стіною кожного разу, коли мама дзвонила або приїжджала в гості. Вона завжди подумки її обіймала, в реальному житті їй поки було важко це зробити, у них з дитинства обійматися було не прийнято
Світлана чистила рибу, щоб посмажити на вечерю. Діти сиділи у своїх кімнатах і кожен займався своєю справою, молодша малювала і паралельно дивилася мультики по телевізору, а старша наводила
Алісу Павленко на роботі вважали невиправною фантазеркою. У компанію «Автоказка» вона прийшла відносно недавно і відразу привернула увагу майже всієї чоловічої частини колективу. Системний адміністратор Ярослав Князевич, як абсолютно холостий і найактивніший представник цієї частини, залицявся до Аліси і всіляко намагався її «підкотити», але… отримав «червону картку»
Вибач, ти гарний хлопець, але я заміжня, — відповіла дівчина розгубленому хлопцеві. — А обручку тоді чому не носиш? — поцікавився ображений відмовою Славко. — Як це не
Зіна — сусідка. Вона вже півроку як в приватному пансіонаті. Але донечка Ліза про це не знає — востаннє вона була у матері два роки тому, хоч і живе в двох кварталах від неї
Серафима сиділа за кухонним столом і не чула, як на плиті надривається свисток старенького чайника. Вона почула по телевізору свою улюблену пісню, і якось миттєво защеміло, затягнуло десь

You cannot copy content of this page