Дочка довгоочікувана – 10 років ми з чоловіком чекали її появи, я стала мамою в 30 ! Ніяк не виходило і ось нарешті: на світ з’явилася наша принцеса, наша радість, наше все-все! Ми нічого для неї не шкодували, хоч вона росла абсолютно спокійною і скромною. У 5 років ми її віддали в музичну школу по класу фортепіано, з 7 років вона почала вчити французьку мову. А ще вона ходила на хореографію і в школу етикету.
А ось нещодавно почала вона зустрічатись з хлопцем! Познайомилася з ним, коли він її привіз на таксі. Кошлатий в рваних джинсах і кедах. Дуже специфічна людина. знаєте, є такі, ніби й з повагою говорить, але з підтекстом не хорошим. Ніби, й нічого тобі лихого не сказав, а ти стоїш і ніби тебе чим облили і запах не з приємних.
Запитую у доньки: хто такий, звідки? Вона: «Це мій хлопець, таксист, приїхав з області. Мама – швея, батько – працює на заводі. Ну як – влаштовує? ».
Я за вечерею з нею поговорити вирішила серйозно, а вона сміється, не дивиться на нас і одночасно листується з цим хіпі в телефоні. І чоловік мій, як зрадник, замість того щоб щось казати, сидить і тільки підтакує мені. Дочка усміхається, підморгує батькові.
Тоді я вирішила з ним поговорити доки він її очікує перед побаченням. Серйозно поговорити і так, щоб донька не знала. Я й слова мовити не встигла, як він мені в очі дивиться і говорить зверхньо:
— Що, не для мене мама з татусем квіточку ростили, – і засміявся так, що в мене все і похололо, – Ну життя то лотерея, ніхто не знає який квиток витягне. У вас програшний, мамочко.
Я чоловікові і донці усе розповіла одразу ж а їм ніби й нічого. Посміялись і все тут.
Я вже вмиваюсь сльозами, схудла. Як же мені донести до них, що його сміх з підтекстом і веселитись нема чого зовсім. А може це я сприймаю все не так і потрібно бути “простіше”, але це ж єдина дитина.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
