У нас з Романом були просто ідеальні стосунки, я б ніколи не подумала, що він зможе колись мені зрадити. Був такий чуйний, розповідав мені все, квіти дарував ф постійно піклувався про мене.
Ми зустрічались вже більше трьох років. Я жила у квартирі яку мені подарували мої батьки, тож після того як Роман зробив мені пропозицію я запропонувала йому жити разом у мене. Кілька місяців ми вже жили у мене в квартирі. Вирішили не робити пишне весілля, а просто тихенько розписатися у РАЦСі.
Можливо янгол охоронець вберіг, але саме на тудату, коли мала відбутись реєстрація шлюбу мене відправили у відрядження. Це була обов’язкова умова мого підвищення, тому поговоривши з Романом ми вирішили розписатись трохи пізніше, а поки я повинна була їхати.
Коли я була у відрядженні, ми щодня розмовляли по відеозв’язку, а перед сном зазвичай спілкувались по телефону.
Я вже не могла дочекатись свого повернення. Дуже сумувала за майбутнім чоловіком. Він залишився жити у моїй квартирі і робив там легкий косметичний ремонт. Часто телефонував аби узгодити якісь дрібнички і впевнетись, що робить саме те, що мені до вподоби.
Одного вечора ми як зазвичай розмовляли про все, мріяли про весілля і думали як назвати майбутніх дітей. звичайні милі дрібнички. Аж ось мій коханий попрощався зізнавшись що втомися і хоче спати. Я відклала телефон у бік і вже сама думала лягати, аж почула, що зв’язок не вимкнувся і Роман досі говорить, але не зі мною.
Не знаю де він поклав телефон, але я почула все. У моїй квартирі, на нашому ліжку він був з іншою. І та інша була моєю подругою. Найкращою подругою. Ми щойно говорили про те, що вона стане хрещеною нашим дітям, а вона була поруч з ним увесь цей час.
Розмовляли вони про мене. Вірніше про мою наївність і доброту. Роман говорив, що саме такою уявляв свою дружину: наївною, вірною і недалекоглядною. Мовляв саме з такими можна прожити все життя у своє задоволення. Повертатись додому будь-коли і без жалю вішати локшину направо і на ліво, а дружина віритиме і чекатиме з вечерею.
Не дослухала. Перенабрала коханого і попросила передати трубку подрузі. Він якось не одразу зрозумів що й до чого, тому й передав слухавку, а вона швидко все усвідомила. Уже їй я сказала, що в мою квартиру їде брат з татом і попросила звільнити територію протягом десяти хвилин. Вона щось там лепетала, але я перервала зв’язок.
Роман чекав мене з квітами і подарунками під дверима квартири. Клявся в любові і я б напевне повірила, так він говорив усе гарно. Але ні! Весілля не відбулось.
А знаєте що найцікавіше: моя мама стала в позу. Вона узагалі вважає Романа прекрасним чоловіком і те що я почула для неї ледь не благословення:
— Ти здогадувалась про їх стосунки, відчула хоч щось? Він у ставленні до тебе змінився? Так у чому справа, дорогенька. Я от про те, що твій тато ходить на ліво дізналась випадково, а ти знатимеш на перед і будеш спокійна. Гарно заробляє, не зловживає, руки золоті і всі крапки над і вже розставлені. Доню, ти чого? Хапай і радій що пощастило так. Повір я життя прожила, знаю про що говорю.
От я і задумалась: а може…
Дарина Т.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головне зображення – pexels.
