nat

Марія Петрівна сиділа біля вікна. Треба б відмити його, але ні сили, ні бажання не було. Город заростав кропивою та лопухом, але це Марію Петрівну не турбувало. Та

Настя збирала речі, переглядаючи кожну, задумливо відкладала убік непотрібне, потім рішуче брала і кидала в ту купу, що буде складена у валізку. Двері в кімнату відчинилися. – Настю,

Зрештою, дочка з’явилася. Сунула їм під ніс паспорт, щоб вони прочитали її нове прізвище. І сказала: «Ну, вибачте, що так сталося. Ми поживемо трохи. Потім житло винаймемо». У

Наталка розгорнула листок, вона ніби чекала чогось подібного, тому написане не стало сильним потрясінням. – Наталко, я йду, вибач. Так, я роблю, як боягуз, але в мене немає

Олена рішуче вийшла на потрібну зупинку і почала озиратися в різні боки. – Ото занесло тебе, Олексію, в самі нетрі на околицю міста. І де я шукатиму твій

Мама приїхала у сім’ю сина з іншого міста. Була святкова вечеря, і син розповів, як втомлюється: «Розумієш, мамо, йду о шостій і повертаюся о дев’ятій вечора. Субота –

На Великдень студентка Зоя спала до одинадцятої, потім абияк підвелася. Відчуття, що не відпочивала – це наслідок втоми, що накопичилася. З кавою посиділа біля вікна, спостерігала, як дітлахи

Валентина сиділа перед телевізором, дивилася серіал, гризла насіння і голосно коментувала те, що відбувається на екрані. – Ти подивися на нього, який, а, бач, знайшов собі любку, ну

– Дашенько, привіт! Як ви як справи? Не відволікаю? – Ольга завжди трохи хвилювалася, коли дзвонила дочці. – Привіт, мамо. Все гаразд. У тебе як здоров’я? Щось сталося?

– Краще б у мене зовсім не було мами, ніж така! Краще б тебе зовсім не було! Свято не вдалося. Гості застигли на своїх місцях, намагаючись злитися з