Дозвілля
Нарешті вже молоде подружжя Ірина та Дмитро дочекалися свого великого свята – весілля. Тато й мама нареченої, на прохання своєї молодшої доньки, взяли кредит, щоб організувати дітям свято.
За двадцять років шлюбу стосунки зі свекрухою все ще нагадували шторм у Тихому океані. Ірина машинально виправила комірець блузки, оглядаючи накритий стіл. Сьогодні був звичайний недільний обід у
Жити з усвідомленням, що ти комусь зобов’язаний, іноді буває важким тягарем, але ще складніше, коли той, хто допомагав, постійно про це нагадує й чекає невпинної вдячності. Ми з
Віра вже приготувала вечерю, знаючи, що невдовзі повернеться її чоловік. Вона накрила на стіл, як раптом почула, як у коридорі відчиняються двері. – Все готове! — з радістю
Того дня я віддавала заміж доньку, хіба я думала що насправді влаштовую свою долю? У моєму віці вже мало переймаєшся своїм особистим життям. Воно як? Аби допрацювати до
Чоловік подарував каблучку на річницю, а за тиждень дружина дізналась, для кого вона насправді була… Людмила стояла біля вікна, розмішуючи чай, що давно охолов. За шибкою травень розписував
Я повернулася додому раніше — і побачила свою подругу в моїй піжамі. Поруч із моїм чоловіком. Двері розчинилися. Аня завмерла на порозі спальні. На їхньому ліжку лежала Олена
— Ні, не так буряк ріжуть! — свекруха знову докоряла невістці. — Дай сюди, я сама. Зелений Ланос підстрибував на вибоїнах, пральна машина хиталася на задньому сидінні. Кіра
— Ти думав, я просто так віддам ключі від квартири? — застала чоловіка зненацька, коли побачила в його руках підозрілі документи. Антоніна нервово зачинила за собою двері. Світла,
Чоловік зник, залишивши дружину з дітьми та іпотекою. Але за пів року все перевернулося Олена прокинулась від набридливого звуку крапель. Крап. Ще крап. Варто було задрімати, як кран