Майже три роки тому (рівно 3 буде в березні) я втратив свою дружину. У мене на руках залишилося троє дітей – два сини і донька. Хлопцям 14 та 16 років, дівчинці тільки 6. Чим більше часу проходить, тим більше я розумію, що у домі потрібна жінка
Потрібна порада! Мені 40 років. У матеріальному плані ми живемо нормально. Я підприємець, у мене свій бізнес. Маю постійний дохід, хоч і не дуже великий. У нас власний
Вчора знову дзвонила свекруха і просила грошей, ну як просила – знову до совісті нашої апелювала і про синівський борг нагадувала. А ми ні копієчки їй не даємо, бо ж краще вже їх у вбиральні спустити, ніж свекрусі вручити
Історія, яку я хочу розповісти, почалася ще 6 років тому. Точно не знаю, звідки вперше свекруха дізналася про різні інтернет-проекти. Йдеться про проекти за типом піраміди. Суть їх
Де він гроші діставав раніше – загадка. Створив видимість абсолютно забезпеченого і самодостатнього чоловіка, а я й повірила. От тепер і маю, сама не знаю, що робити
Моєму шлюбу, ні багато ні мало, 2 роки, скоро буде три. В цілому знайомі 5 років. Поки що живемо без дітей на знімній квартирі. Коли познайомилася з ним,
Подруга дуже і дуже не щаслива зі своїм чоловіком, дитині теж там не солодко живеться. У мені ніби живе дві людини: одна всіляко хоче зруйнувати цю сім’ю, а друга вважає, що не має на це права. Чи може подруга лізти в чуже життя, особливо якщо ту кого я хочу врятувати отой порятунок геть не цікавить?
Не знаю чи в праві я писати про ситуацію, в яку потрапила подруга, але я просто не знаю, що робити. Справа в тому, що моя близька подруга Олеся
Протягом дванадцяти місяців він навіть не шукав роботу, просто сумно прокручував оголошення, пояснюючи своє безробіття тим, що це не його спеціальність. З моєю роботою він допомогти може, але і тут знаходить масу відмовок, аби нічогісінько не робити
Мій чоловік абсолютно не хоче працювати, і це йому подобатися. Зі своїм чоловіком я перебуваю в шлюбі три роки. Рік тому він потрапив під скорочення, і що називається
Але бувають моменти, коли він виправляється. Тиждень мені допомагає, і навіть робить компліменти. Грає і гуляє з донькою, а я можу присвятити час собі. А потім він стає сам собою і я шкодую про все на світі
Познайомилася я зі своїм чоловіком давно. Ми були зовсім молодими, обом по 16 років, щасливі, завзяті. Ще тоді знала, що характер у нього не з кращих. Але все
А нещодавно мене ошелешили – його син буде жити в нашій квартирі. На це, за словами чоловіка, дві причини – тому що він переїжджає до нашого міста для навчання, звідси випливає і друга – вона у нас простора і для ще одного знайдеться місце. Я не готова до такого сусідства – я не маю позитивних почуттів до чужої дитини, яка оселиться з нами на 4 роки!
Ситуація досить важка. У мене це перший шлюб, і я дуже щаслива – чоловік старший за мене на добрий десяток років, є шикарна робота (мене балує і купив
По-перше, іноді мені здається, що це не моя дочка, а свекрухи. Як тільки дитина починає плакати, вона прям біжить усіх змітаючи і починає заколисувати на руках. Я кажу, що так робити не потрібно, я сама впораюся, вона мене не чує. Свекруха стверджує, що у мене неправильне виховання. Каже я беземоційна, так як росла в не в любові, внучку вона хоче виховувати по іншому. Пояснювати, що це моя дитина і право виховання залишається за мною просто марно
Після весілля ми з чоловіком вирішили жити у його батьків. Тобто, він наполіг, так як це його будинок, він звик до нього. Орендовані квартири не визнає, каже чому
А я ще й довго дивувалась, як же ж такий красень, а не має дружини в 32. Ніби ж усіх боків ідеальний, от лиш одразу заявив, що житимемо з його мамою, адже залишати жінку одну він не хоче
Вийшла заміж 5 років тому, Чоловік одружений до мене не був, я все думала і гадала, як такий красивий чоловік і досидів до 32 років вільним. До шлюбу
Донці дев’ять було, коли повернувшись з прогулянки я знайшов записку від дружини. Полетіла моя пташка до турка, а мене з малою залишила. І все б нічого, та не довгим те щастя виявилось, ось тепер і сам не знаю, що ж робити
Хотілося б розповісти про одну історію, яка сталась зі мною. Життя було помірне і спокійне в нашій родині, з дружиною ми виховували нашу улюблену доньку. Як і у

You cannot copy content of this page