fbpx
Дозвілля
А я ще й довго дивувалась, як же ж такий красень, а не має дружини в 32. Ніби ж усіх боків ідеальний, от лиш одразу заявив, що житимемо з його мамою, адже залишати жінку одну він не хоче

Вийшла заміж 5 років тому, Чоловік одружений до мене не був, я все думала і гадала, як такий красивий чоловік і досидів до 32 років вільним. До шлюбу я жила у великому місті і мала невелике ательє. А чоловік з селища, робітник із заводу.

Все було прекрасно, тільки ось переїжджати в місто чоловік ніяк не хотів, придумував всілякі відмовки. Довелося мені туди-сюди їздити і так організувати роботу, щоб половину тижня бути в області з чоловіком, а решту часу в мегаполісі.

Я не могла зрозуміти дивну прихильність чоловіка до рідного містечка. Через рік я відчула, що при надії, і чоловік почав наполягати, щоб ми «заради блага дитини» до 3-4 років малюка пожили в селищі.

Ось тут і почалося! Одного разу, вже на 6 місяці я сказала свекрусі, що коли хлопчик з’явиться, ніяких гостей до 1 місяця не буде, досить мами, тата, дідуся і бабусі. Свекруха промовчала, але вже на наступний день Сергій влаштував мені сцену. Виявляється, мамуся вивернула всі мої слова, так як їй більше подобалося, і подала в своїй інтерпретації.

За словами свекрухи я заборонила бачити дитину близьким родичам чоловіка – його матері і батьку. Буквально її слова звучали приблизно так, мовляв, «ось ще одна не буде давати нам онука». До слова, в цій сім’ї є ще один син, дружина якого дійсно заборонила чоловікові давати свою дитину моїй свекрусі.

Це було першим, але не останнім непорозумінням. Далі свекруха стала вселяти чоловікові, що дитина не від нього, я його я зробила батьком чужого малюка. Коли малюку виповнилось три, я змушена була вийти на роботу, адже чоловік родину прогодувати не міг.

Я працювала, бігала між містом і селом, а свекруха продовжувала накручувати мене з Сергієм. Тепер, на її думку, я завела коханця в місті. Загалом, мама Олена свого домоглася, і чоловік подав на розлучення. Пояснювати він нічого не став. Влаштував удома огидну розбірку, після чого я з сином на руках пішла жити до подруги.

Ну що ж я не без рук, як жила до заміжжя, так і продовжувала, але вже з малюком. А свекруха моя отримала те, чого прагла: син тепер тільки її, але вона сама тому не рада. Колишньому тридцять п’ять, постійної роботи не має, сидить вдома і грає в танчики. Мама з татом його годують і одягають, а ще голосно жаліються сусідам, бо я зіпсувала бідоласі життя.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.