Потрібна порада! Мені 40 років. У матеріальному плані ми живемо нормально. Я підприємець, у мене свій бізнес. Маю постійний дохід, хоч і не дуже великий. У нас власний будинок із земельною ділянкою, хороша машина. В принципі, все як у людей. Майже три роки тому (рівно 3 буде в березні) я втратив свою дружину. У мене на руках залишилося троє дітей – два сини і донька. Хлопцям 14 та 16 років, дівчинці тільки 6.
Останнім часом у мене з синами стали відбуватися постійні непорозуміння. Розумію, що перехідний вік, але впоратися з емоціями, ні у мене, ні у них не виходить. На роботі завал, дуже втомлююся. У домі повсякденні справи не дають розслабитися. Увечері приходжу, гори брудного посуду, постіль з ранку так і не заправлена. До уроків з них ніхто ще навіть не сідав. Збори в школу і дитячий садок просто морок.
Намагаюся будити всіх раніше, але поки розгойдаються, зберуть портфель (з вечора ніхто цим навіть не займається, хоча я постійно про це нагадую) в школу вже запізнюємося. Вчителі постійно скаржаться на їхню поведінку. Я вже не знаю, як боротися з їх поведінкою, лінню і байдужим до мене відносинам. Найбільше в цій ситуації засмучує, що їх поведінка згубно позначається на характері дочки і на її поведінці. Ще переживаю, дівчинка росте. Через невеликий проміжок часу вона почне ставити мені жіночі питання, на які я не зможу правильно і коректно відповісти.
Я розумію, що все через відсутність жінки в будинку. У мене було б більше вільного часу на їхнє виховання, якби мені хтось допомагав в домашніх справах. Наймати домробітницю я не хочу. По-перше, це додаткові витрати, які мені зараз зовсім ні до чого. По-друге, я думаю, що діти негативно сприймуть присутність в будинку сторонньої жінки.
У моєї покійної дружини є дві сестри. Ми з дітьми постійно з ними спілкуємося. Одна молодша за мене на 5 років, у неї двоє дітей, ровесники моїм молодшим дітям. Вона зараз розлучена. Друга старша від мене на 3 роки. У неї два сини, 15 і 17 років. Чоловіка її не стало 5 років тому. Я розглядаю варіант одружитися на одній з них. Все ж дітям вони не чужі люди, і не будуть сприймати рідну тітку, як мачуху. У матеріальному плані я потягну утримувати велику сім’ю. Розміри будинку дозволяють розміститися. Але я ніяк не можу зважитися на цей вчинок.
Чи зрозуміють вони мене правильно? Чи не сприймуть мій вчинок як зраду по відношенню до їх матері?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
