fbpx

А нещодавно мене ошелешили – його син буде жити в нашій квартирі. На це, за словами чоловіка, дві причини – тому що він переїжджає до нашого міста для навчання, звідси випливає і друга – вона у нас простора і для ще одного знайдеться місце. Я не готова до такого сусідства – я не маю позитивних почуттів до чужої дитини, яка оселиться з нами на 4 роки!

Ситуація досить важка. У мене це перший шлюб, і я дуже щаслива – чоловік старший за мене на добрий десяток років, є шикарна робота (мене балує і купив величезну квартиру в центрі міста!), Спільна дочка пішла в цьому році в перший клас, а я не працюю, так як так наполіг чоловік.

Перед тим, як сходитися з нинішнім чоловіком, дуже довго сумнівалася. А мама тільки підбурювала: « Та навіщо тобі, молодій і красивій, старий і той, у кого вже за плечима шлюб і діти ?!» Сестра моя старша підтримувала маму, а не мене. Тільки подруга була на моєму боці. Але незважаючи на попередження і вмовляння рідних мені людей, я не шкодую, що зв’язала життя саме з цим чоловіком.

Однак не можу сказати, що все прямо ідеально. Навіть з самого початку були тривожні дзвіночки. Про те, що у мого чоловіка є дитина від першого шлюбу, я дізналася не одразу. Я впевнена, що якби одного разу не подзвонив йому син, а я б не побачила на телефоні ім’я контакту «Син Діма», то я б і не дізналася б. Тобто, він приховав від мене це. Але ми якось швидко владнали це непорозуміння.

Не можу сказати, що у чоловіка з роботою завжди було добре. Були часи, коли ми жили економноу знімній однокімнатній квартирі. Природно, чоловік справно платив аліменти своєму «синочку». А мені було прикро, що наша Аліна зайвий раз не доїла і не пограти з іграшкою, тому що, бачте, там, і досить непогано, живе чийсь Діма. А непогано тому, що його дружина не з бідних і батьки постійно підтримують матір-одиначку.

А нещодавно мене ошелешили – його син буде жити в нашій квартирі. На це, за словами чоловіка, дві причини – тому що він переїжджає до нашого міста для навчання, звідси випливає і друга – вона у нас простора і для ще одного знайдеться місце. Я не готова до такого сусідства – я не маю позитивних почуттів до чужої дитини, яка оселиться з нами на 4 роки! Окреме житло категорично відмовляються йому купувати або знімати – у нього є недуга і потрібно слідкувати за його харчуванням.

Не хочу, щоб це доручили мені (чоловік на роботі)! З чоловіком з’ясовували стосунки і почула, що син буде жити з нами і крапка. Він навіть обговорювати це не став.

Я налаштована рішуче: або наша родина, або чиясь там дитина.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page