Головна

Дозвілля

П’ятидесятирічна Олена важко зітхнула, проходячи повз чоловіка, що валявся на дивані, з ноутбуком і і пошльопала на кухню. Звична сімейна картина останнім часом почала дратувати її. Начебто і злитися причин немає. Нічого поганого чоловік не робить
Дозвілля 0
З роботи приходить вчасно. По дому допомагає – і приготувати може, і навіть підлогу вимити. І в магазин за покупками сходити. І мамі дачу перекопати. Ну хіба не
Не виходь заміж за Андрія. — Мармурові очі старенької потемніли і не кліпаючи застигли на Настиному обличчі. Велику помилку робиш, теж. Не повинні ви з Андрієм бути на одній життєвій стежці. Не буде з ним в тебе щастя. Потерпи трохи, зустрінеш свого судженого
Дозвілля 0
Напередодні Настиного весілля, як і належить, подруги вирішили влаштувати дівич-вечір. Останні два роки Настя жила в передмісті, в будинку, який дістався у спадок від бабусі. Не великий, не
Андрій зібрався. Поїхав. Наталя ж нікуди від дітей і від господарства. Поховав. Все як треба, по-людськи. І додому приїхав. Стоїть, розгублено, на порозі, а попереду руками чотирьох племінничків обіймає. Молодшому, Володці, чотири
Дозвілля 0
Андрій з Наталею відразу добре жити почали. Покохали. Весілля хороше відгуляли. І з першого ж дня – у своєму будинку. Андрій його разом з батьком будував. Високий будинок
Ввечері вони пішли знайомитися з її батьками. У велику квартиру з п’яти кімнат, з високими стелями, м’якими килимами і чеським кришталем. І Вадим з подивом помітив, що на Інзі зовсім не його сережки, а інші, золоті. У нього всередині все стислося, і він зрозумів, що подарував їй те, що не відповідало її рівню. Що вона, можливо, з ввічливості, а може, що ще гірше, з жалю, взяла їх і сказала все ті слова
Дозвілля 0
Сережки. Один хлопець закохався в дівчину. Вони разом в університеті навчалися. Вадим був бідний, а Інга – із забезпеченої сім’ї. Батько – професор і мати – завсекцією в
Теща у Андрія була не те, щоб погана, але така, що хоч анекдот з неї пиши. Але він не скаржився. Та й гріх було б скаржитися, коли в холодильнику постійно лежав великий шмат сала від улюбленої тещі, та в коморі рівними рядами стояли банки з маринованими огірочками
Дозвілля 0
Теща кожному дається під силу. – Хороша вона у мене. Хазяйновита. Та й живе далеко, що дуже навіть зручно, – говорив мені Андрsq, який приїхав з села, куди
А далі було все, як у поганому кіно: вона відкрила двері, зайшла в спальню, щоб переодягнутися, а там він, її Денис, з якоюсь! “Якась” звісно швидко втекла, а ось він залишився наговорив їй багато всього зовсім нового і неприйнятного
Дозвілля 0
Анна їхала в автобусі і сумно дивилася на пейзаж. “Як же все банально!” думала вона. Два дні тому вона летіла з роботи як на крилах. Навіть спеціально відпросилася
“Приймай, мамо, онуків на природу, – радісно мені син говорить, – Тут повітря свіже, чого їм у місті сидіти, – і при цих словах навіть не червоніє. Я ж його про допомогу просила і про те, що це в першу чегру йому потрібно казала, а він зверхньо відмовив ще й посміювався тихцем. Ну а тепер йому вже потрібно. А дзуськи”
Дозвілля 0
Вік передпенсійний. Вирішили з чоловіком побудувати дачу, щоб в старості було де відпочити і попоратись коло землі. Частина грошей була відкладена, решту суми попросили в борг у дітей.
– Їм моя дача, бачте не надто потрібна. Син так узагалі сказав, що все пов’язане з нею не їхньої родини справа і я сама повинна вирішувати свої негаразди. Вони мені ні чим не зобов’язані. Ну і я не стрималась уже. Мені не зобов’язані, то й я не повинна вам надавати в безоплатне користування квартиру. Звільняйте діти квадратні метри. Ніхто нікому нічого не винен
Дозвілля 0
— Е ні, синочку? Я просила тебе допомогти – у відповідь тиша! Тому і від мене допомоги не очікуйте. Збирайте речі і через місяць аби у своєму домі
Син приїжджає в село лише тоді, коли є урожай). Вирішили продавати овочі, а він образився, що не даємо йому
Дозвілля 0
Мене звати Наталя, мені 61 рік. З чоловіком разом живемо в селі. Нам до роботи – близько 25 кілометрів, машина у нас є, тому з весни (квітень) і
“А тепер іди. Так до самого будинку не обертайся і ні з ким не говори. Андрій твій скоро сам за тобою бігати буде”. Даша кивнула головою. Одночасно погоджуючись зі словами Надії і дякуючи за послугу
Дозвілля 0
Надію їй порекомендували як перевірену знахарку. Слова «знахарка» і «чаклунство» дуже лякали Дашу, але вона так любила Андрія. З першого дня його появи в офісі. Андрій же взаємністю

You cannot copy content of this page