fbpx
Дозвілля
“А тепер іди. Так до самого будинку не обертайся і ні з ким не говори. Андрій твій скоро сам за тобою бігати буде”. Даша кивнула головою. Одночасно погоджуючись зі словами Надії і дякуючи за послугу

Надію їй порекомендували як перевірену знахарку. Слова «знахарка» і «чаклунство» дуже лякали Дашу, але вона так любила Андрія. З першого дня його появи в офісі. Андрій же взаємністю не відповідав. Крім того, він був одружений і виховував дворічного сина. Даша намагалася привернути увагу Андрія і гарним вбранням, і фірмовими пиріжками, пригощаючи його за обідом, і навіть чотири місяці поспіль видавала найкращі показники в відділі. Андрій ставився до неї лише як до підлеглої. Даша зітхала, втрачала спокій і апетит, і зовсім не знала, що робити.

– Пфф, подумаєш! Світ клином на ньому зійшовся чи що? Знайди іншого. – Радила подруга Міла, вислуховуючи скарги Даші.

– Зійшовся. – зітхає Даша. – Він знаєш який, він найкращий! Не треба мені нікого іншого.

– Тоді приворожити його. Він про свою дружиноньку і думати забуде.

Міла і порадила Даші звернутися до Надії. Мовляв, сильна жінка, спадкова, будь-який обряд провести може. Надія зустріла Дашу пильним важким поглядом.

– Знаєш, що заплатити за це доведеться? – Запитала Надія, вислухавши прохання Дарини.

– Так знаю. А що дуже дорого? – пробелькотіла Даша, дістаючи гаманець.

– Мені не дорого, а ось собі… – Відьма не доказала. – Подумай гарненько. Якщо надумаєш, через три дні приходь. Фотографію його принеси, та з особистих речей що-небудь.

На цьому розмова закінчилася. Даша міркувала два дні: «А собі… Що собі? Собі я тільки щастя принесу. Якщо він мене полюбить, я стану найщасливішою на світі». На третій день після роботи непомітно прихопила кухоль Андрія з його столу і попрямувала до Надії. Фотографія укоханого у Даші завжди і так була з собою. Надія довго щось шепотіла то над фото, то над кухлем. Палила свічки і якісь ароматні трави, капала віск. А на прощання пообіцяла, що Андрій незабаром сам увагу до Даші проявить.

Даша була схвильована і дуже рада. Адже Андрій для неї був, дійсно, ідеальним чоловіком. Гарний, розумний, перспективний – зараз він був начальником відділу, але з усього було видно, що зробить крок набагато вище. Ласкавий чоловік і турботливий батько. Даша багато разів чула, як під час обіду він розмовляв з дружиною по телефону. Слухала і розчулювалася. Розчулювалася і заздрила. І ось тепер у неї є можливість опинитися на місці дружини Андрія.

Через тиждень на роботі влаштовували невеликий корпоратив. Даша в сліпучій сукні постаралася зайняти місце ближче до Андрія. Андрій, немов, цього і чекав. Весь вечір говорив Даші компліменти, запрошував танцювати, а під кінець запропонував провести до дому. Відтоді вони почали зустрічатися.

Спочатку таємно, але поступово прихильність Андрія до Даші росла. Для сім’ї він все частіше «затримувався на роботі», все менше цікавився дружиною і дитиною. Даша була щаслива і намагалася переконати Андрія розлучитися. Андрій метався. Одна частина його розуміла відповідальність перед дружиною і сином, друга рвалася до Даші.

І тут Даша повідомила, що при надії. Вирішила прискорити прийняття рішення. Подзвонила сама Наталі дружині Андрія.

Наталя давно помічала зміни в поведінці чоловіка. Тепер все встало на свої місця. Прощати зрневірність Наталія не мала наміру. Хоч було важко, зібрала речі синочка і свої. Переїхала на перших порах до батьків. Подала на розлучення і на розподіл майна. Андрій же перебрався до Даші. Даша раділа. Але щастя її було не довгим. Андрій з кожним днем ​​ставав все дратівливішим. Уважного і люблячого сім’янина ніби підмінили. Андрій став випивати вечорами.

Непорозуміння, взаємні докори стали майже нормою життя. На роботі у Андрія почалися проблеми, керівництво натякнуло, що він перестав справлятися з обов’язками. Даша переживала. До того ж, її цікавий стан минав не зовсім гладко. У визначений термін вона подарувала коханому сина. У малюка виявили складні проблеми з сердечком. Андрій винив у всьому Дашу. Почав прикладатися до чарки частіше і більше. Бездоганні сорочки, які Даша все ще дбайливо прасувала, не могли приховати пом’ятого обличчя.

На роботі це не оцінили і звільнили Андрія. Знайти іншу роботу виявилося не просто. Поступово довелося витратити гроші, які були відкладені від продажу спільної з Наталією квартири. Нові труднощі штовхали Андрія все нижче на дно. А чим нижче він опускався, тим більше навалювалося труднощів.

Даша вже гірко шкодувала про свій вибір. Вона більше не намагалася підтримати Андрія. Потрібно було в першу чергу піклуватися про сина. Коли вона вказала Андрію на двері, він спробував повернутися до Наталі. Але колишня дружина не мала наміру приймати його назад. Наталя на той час оговталася від потрясінь, пов’язаних з вчинком чоловіка. Влаштувала сина в садок, вийшла на роботу, вклала свою частину від розподілу спільно нажитого в іпотеку. У загальному і цілому, життя у неї налагоджувалося.

Потикаючись від одних дверей до інших, Андрій поїхав до матері, до невеличкого районного містечка. До Наталії іноді доходили новини. Начебто, влаштувався на роботу. Начебто, кодувався. Але точно вона не знала, та й не цікаво було.

Автор: Svitlana Hess.

Фото ілюстративне.