Не буду ж я сидіти на дивані, – заявляє свекруха синові. – У вас он скільки роботи. Скрізь безлад! Вчора на кухні всю ніч прибирала, ще дві кімнати і шафи перебрати. Он, поглянь скільки усякого непотребу я в сміттєві пакети склала аби винести на смітник
– Я вважаю, поганий мир кращий за непорозуміння! – каже моя знайома, Руслана. – І доньці раджу уникати гострих кутів. У житті завжди треба вміти йти на компроміс.
Двері відчиняю, а там заплакана молода жінка з дитиною. Прийшла вона до нас, аби її дитина сиротою не залишилась. Сцена була “казковою”, я сива залишилась і це не просто слова
— Доню схаменись, – плакала, молила єдину дитину, – Ти ж тільки подумай. скільки разів він під вінець ходив. Скільки дітей без батька зростають. Ні я ні батько
Ніч була спекотною і задушливою, а вранці дощ пішов. І ось дзвонить мені сусідка по дачі: — Іринко, у тебе в машині вікно не закрите.
Машина стоїть в провулку через два будинки, тому що у нас у дворі чоловік вивантажив машину перегною, обіцяв розсипати за вихідні, але ось пройшли ще одні вихідні, купа
Коли на подвір’я заїхала машина до верху навантажена дровами, Зоя від здивування дар мови втратила. Хай і минуло сорок років, але водія вона б із тисячі впізнала. Данько! Та то ж Данило! Трохи постарів, геть сивим став, але очі ті ж – сині сині. Вирішила не зізнаватись, що впізнала. Ще чого доброго подумає, що сумувала за ним усі ці роки, шкодує про своє рішення
Коли на подвір’я заїхала машина до верху навантажена дровами, Зоя від здивування дар мови втратила. Хай і минуло сорок років, але водія вона б із тисячі впізнала. Данько!
Тихше, тихше я зараз, – чула Олена крізь в’язкий морок, що насувався на її свідомість, – У мене є цукерочка є. Зараз, моя хороша, – і вже не їй а кудись у порожнечу знайомий голос волав, – Людоньки, ну хоч хтось. Швидка потрібна, не проходьте повз, людоньки!
— Тихше, тихше я зараз, – чула Олена крізь в’язкий морок, що насувався на її свідомість, – У мене є цукерочка є. Зараз, моя хороша, – і вже
Поки Олена забирала тільки що викупані рослини в горщику в кімнату бабусі, я закрилася у ванній кімнаті, спустила воду і спокійно помилася. Спокійно, але не зовсім: милася я в темряві, бо Олена вимкнула мені світло після того, як я відмовилася виходити
Жили ми з чоловіком у свій час у його бабусі по батькові. Крім нас трьох, в квартирі проживала ще старша сестра чоловіка, Олена. на вісім років старша від
Михайло – красивий чоловік, розумний, галантний. Тетяна витратила на нього найкращі роки, молодість. Вона сподівалася, що він одружиться з нею. Мріяла, як по дому бігатимуть маленькі діти, тупаючи ніжками. Тільки вона не дочекалася. Михайло не одружувався і дітей у них не було. Кращі роки позаду, попереду жалюгідна перспектива: старіти коханкою, заздрити подругам
Скляний стакан стояв самотньо на порожньому підвіконні. Його давно ніхто не протирає, на ньому був тонкий шар сірого пилу. За вікном йшов дощ. Краплі стікали маленькими струмочками по
Маленька Валерія виглядала ошелешеною при знайомстві з вчителькою, сказавши, що бачила її раніше на фотографії, яку завжди зберігає тато. Боячись помилитися в своїх здогадах, Лєра поцікавилася ім’ям батька рудоволосої красуні
Вітя прийшов в розпал навчального року в нову школу, в яку його насилу влаштувала мати. Для інших учнів десятого класу він перший час здавався диваком, що разюче відрізняється
Я бачив, що мама йде від мене, і зрозумів, що повинен взяти від неї щось на згадку
Мається на увазі, не якийсь пам’ятний предмет, хоча потім він у мене все одно з’явився — це кришталева сільничка з її старого весільного набору, а щось особливе, рідне,
Мама ревнує мене до свекрухи, тому що у нас з нею спільні інтереси і ми часто проводимо час разом
Моя мама ревнує мене до моєї ж свекрухи. У нас з нею багато спільних інтересів і ми частенько проводимо час разом. А мамі це не подобається, вона вважає,

You cannot copy content of this page