Мається на увазі, не якийсь пам’ятний предмет, хоча потім він у мене все одно з’явився — це кришталева сільничка з її старого весільного набору, а щось особливе, рідне, близьке і улюблене, а краще, якийсь навик. Тому, я вирішив попросити її навчити мене готувати смачні млинці…
Як же ж мами від нас йдуть? Це дуже просто: вони слабшають, забувають слова, швидко втомлюються, повільно ходять. І якщо ви — уважні до своїх батьків, то відразу зрозумієте що відбувається. А якщо у вашій родині мама, тато, сестра мають відношення до медицини, то з часом ви самі стаєте майже медбратом або медсином. І тоді не гайте часу!
Одного дня я приїхав в гості до мами. Вона, як завжди, спитала, що смачненького я б хотів з’їсти. І я попросив млинців.
«Матусю, тільки давай приготуємо їх разом — сказав я, — І ще, я хочу записати собі твій рецепт».
Моя ідея їй дуже сподобалася, тим більше з’явився помічник, а їй вже було досить важко довго стояти біля плити.
Мама диктувала: «На 20-25 млинців нам потрібно 3 яйця, 12 столових ложок борошна з гіркою, 4 столові ложки рослинної олії, дрібка харчової соди, трохи солі, цукор не кладемо зовсім, 2 склянки теплого молока і ще склянка окропу. Це все потрібно перемішати, щоб суміш була без грудочок. А, і бов’язково повинен бути крутий окріп. Тоді млинці будуть тонкі, прозорі, з маленькими дірочками. Як ти любиш».
Рецепт був записаний, приготування закінчені і ми приступили до випікання. Спочатку мама показала мені, як все правильно робити, а потім я сам почав лити рідке тісто на розпечену сковорідку.
«Крути сковорідкою, — говорила вона, — нехай тісто розтікається рівномірно по всій поверхні». Млинець за млинцем опинявся на тарілці. Раз за разом млинці виходили все кращими, круглішими, без дірок. Головне в цій справі: при перевертанні млинця не порвати його. Ще та наука, скажу я вам!
За 2 місяці ми встигли кілька разів спекти млинці разом з мамою.
Зі сметаною, варенням, медом, червоною ікрою, якщо є час, то можна загорнути в млинець сир з родзинками або м’ясний фарш з рисом. І все що мені ще потрібно для повного щастя — це міцний чорний чай з молоком. Ммм…
Ось уже 8 років, як я випікаю млинці наодинці. Я вже майже профі, печу одночасно на двох сковорідках, встигаю все за півгодини. Передаю свій досвід донечкам, ділюся рецептом з друзями. І все одно, мої млинці не такі смачні, хоча виглядають так само і рецептура не порушена. Чогось їм не вистачає. Напевно, хтось міг би приготувати їх краще, ніж я. І я точно знаю хто. Моя матуся…
Фото ілюстративне.
