Дозвілля
Подружжя поклало дітей спати і випадково ввімкнуло телевізор. Нічого дивитися не збиралися – так вийшло. Показували фільм про скупого чоловіка. І дружина раптом сказала, що він схожий на
Оксана вже котрий день відчувала себе наче на межі зриву. Все йшло не так, як треба: і вдома, і в її салоні краси. І от, нова адміністраторка —
Повернувшись увечері з роботи додому, Максим побачив на поличці для взуття біля дверей зайву пару жіночих черевиків, якої, наскільки він пам’ятав, вранці тут не було. Ба більше, цієї
— Артем, коли у тебе зарплата цього місяця? — запитала Оксана свого хлопця. Він сидів за комп’ютером і розгрібав корпоративну пошту, яка накопичилася за два тижні його відпустки.
— Ну що? Вирішила свої негаразди вдома? — усміхнулася колега і сіла поруч із Вікторією в офісній їдальні. — Негаразди? — здивувалася Вікторія. — Які? — Ну ти
– Помилка?! Необізнаність? Лесю, це не була помилка! Це був паскудний вчинок, який ти вчинила! Бо що? Тому що ти хотіла повеселитися? Тому що ти хотіла побачити, скільки
Ганна смажила котлети, коли у двері подзвонили. Вона вийшла із кухні, щоб відкрити. – Мам, це до мене, – зупинив її на півдорозі голос доньки. – Я відкрию.
— Лідо, твої діти зовсім вже берега не бачать! — сказав Кирило, забираючи дружину з роботи наприкінці її робочого дня. — Що знову не так? Хтось із них
— Мамо, я вдома! — Олег зайшов у квартиру матері й одразу попрямував на кухню, звідки доносився аромат чебуреків. Ольга Миколаївна вправно перевертала останню партію на сковороді. —
— Артем, ти ніколи не думав, щоб з сестрою почати спілкуватися заново? — запитала Оксана Василівна у сина. — Тобі не цікаво, як вона там, де вона зараз?