Обидві бабусі в той момент ледь не почубились в нашій квартирі. А всьому виною дорогі навушники, які купила моя свекруха для онучки. Вони ж і близько “по вартості” не стояли з набором шапки, рукавиць і шарфика, які по всьому місту шукала моя мама, бо онучка замовила з якимись там метеликами
Обидві бабусі в той момент ледь не почубились в нашій квартирі. А всьому виною дорогі навушники, які купила моя свекруха для онучки. Вони ж і близько “по вартості”
Мамо, ти серйозно? До завтра не можна почекати? – говорив мій чоловік розгублено. – Ти на годинник дивилась, вже давно за північ. Я розумію, що ти вирішила, але ми маємо свої плани
Була майже північ, коли на домашній телефон хтось зателефонував. — Люди зовсім з розуму вижили. Ні сорому, ні совісті! — невдоволено пробурчала Аліна, загорнувшись у ковдру. — Невже
Іванка дуже просила маму переписати на неї частину свого городу, бо, начебто, хотіла будуватися. Параска зробила все, як просила донька, але одного разу вона прокинулася і зрозуміла, що по її подвір’ї ходять чужі люди, які збираються будувати котедж для відпочинку
Параска була літньою жінкою, що довгий час жила одна, переживши на своєму життєвому шляху чимало. У її житті було багато усього, але найбільше їй гіркоти приносили стосунки з
– Може скажеш щось, зятю!
Наталя, молода дівчина, після одруження переїхала жити до сім’ї чоловіка в надії на щасливе спільне життя. Однак із самого початку вона стикнулася з суворим порядком, який підтримувала її
На сороковий день за тіткою Вірою я прийшла на місце спочинку, але навіть штучної квітки не принесла і свічки не запалила. А всьому виною спадок. П’ять років я за нею доглядала, бо більше нікому. Вся ж родина від тітки відмовилася, оскільки характер в неї не просто кепський, а дуже кепський
На сороковий день за тіткою Вірою я прийшла на місце спочинку, але навіть штучної квітки не принесла і свічки не запалила. А всьому виною спадок. П’ять років я
— Ні, мама залишається з нами, нікуди не їде, вона ж народжувала нас для себе, ніхто не зобов’язаний сидіти з нами, — повторюючи чиїсь дорослі слова, сказав онук
Ліза обережно припаркувалася на стоянці біля школи. Зараз вона забере онуків, і вони поїдуть до дитячого театру. Ліза була, як тепер прийнято казати, сучасною бабусею. Вона ходила на
Мамо, в суботу ми до вас обов’язково заїдемо на день народження, але, може, ми можемо сьогодні разом сходити в магазин, вибрати мені щось гарне? – запропонувала Оксана. – Ну добре, давай, але тільки ненадовго, бо мені ще треба готувати святковий обід, – погодилася свекруха. Невістку свою, Оксану, Марія щиро любила і ставилася до неї як до доньки. Вона знала, що у Оксани батьки далеко, тому чисто по-материнськи захотіла їй допомогти – пройтися з нею по магазинах і вибрати щось найкраще
Оксана вирішила зварити на вечерю пельмені, і тут якраз її чоловік Сергій зайшов в квартиру. – Оксано, я тобі забув сказати, мама нас на вихідні запросила. Вона святкує
Раїса Миколаївні ласкаво погладжувала Ніну по руці, захоплюючись тим, якого гарного хлопця вона обрала собі за чоловіка. Ніні ж здавалося, що їй неймовірно пощастило. Адже в її подруг свекрухи були справжніми фуріями, які не давали спокою, постійно лізли зі своїми порадами. А тут – справжній ангел
Раїса Миколаївні ласкаво погладжувала Ніну по руці, захоплюючись тим, якого гарного хлопця вона обрала собі за чоловіка. Ніні ж здавалося, що їй неймовірно пощастило. Адже в її подруг
Минуло п’ятнадцять років, як бабусі нема. Вона так хотіла зробити онукам приємно
Чудовий будинок бабуся залишила двом онукам. Кімната велика з меблями, два вікна, світло. Друга – кухня, але водночас і інша кімната: піч, стіл та місце для сну. Сіни
І не соромно тобі в нашу спільну квартиру приводити білявок?, – випалила я, щойно Любомир увійшов у двері. Чоловік виглядав спантеличеним. – Що ти таке кажеш, Євгеніє? Я працюю зранку до ночі, щоб наше життя було спокійне і розмірене, – захищався він, але я вже була накручена думкою, що він наставляє мені “роги”. І що сусідка б не придумала такого. Я не знаю чим би все закінчилося, якби про цю історію не дізнався наш син, Михайло
Телефонний дзвінок від сусідки застав мене зненацька. Коли я побачила її номер на дисплеї, моя перша думка була, що щось трапилося. Наприклад, що я когось затопила, чи ще

You cannot copy content of this page