Мамо, в суботу ми до вас обов’язково заїдемо на день народження, але, може, ми можемо сьогодні разом сходити в магазин, вибрати мені щось гарне? – запропонувала Оксана. – Ну добре, давай, але тільки ненадовго, бо мені ще треба готувати святковий обід, – погодилася свекруха. Невістку свою, Оксану, Марія щиро любила і ставилася до неї як до доньки. Вона знала, що у Оксани батьки далеко, тому чисто по-материнськи захотіла їй допомогти – пройтися з нею по магазинах і вибрати щось найкраще

Оксана вирішила зварити на вечерю пельмені, і тут якраз її чоловік Сергій зайшов в квартиру.

– Оксано, я тобі забув сказати, мама нас на вихідні запросила. Вона святкує день народження в суботу, так що треба буде приїхати, – сказав Сергій з порогу, швидко знімаючи черевики і йдучи на кухню.

Оксана підійшла до нього, поцілувала в щоку і відповіла:

– Це чудово! Обов’язково приїдемо. А що мама хоче на свято?

– Я думаю, що їй сподобається, якщо ми привеземо їй щось цікаве. Вона ж завжди все для нас готує, пора й нам якось порадувати її, – сказав Сергій.

– Може, ти купиш їй якусь косметику, чи хороший парфум? – запропонував чоловік.

Оксана задумалася на хвилинку, а потім каже:

– Я знаю, що вона давно хотіла щось нове з одягу, – зауважила вона. – А ще я хочу зробити для неї щось смачненьке. Вона ж завжди любить наші домашні страви.

Сергій кивнув, підтримав і пішов в кімнату. Оксана ще трохи помилувалася тим, як гарно у них все складається в родині, як вони разом вирішують будь-які питання, підтримують одне одного.

Зранку, після того, як Сергій поїхав на роботу, Оксана набрала свою свекруху, Марію Іванівну, і запропонувала поїхати разом на покупки, щоб, начебто, свекруха їй допомогла з вибором верхнього одягу.

– Мамо, в суботу ми до вас обов’язково заїдемо на день народження, але, може, ми можемо сьогодні разом сходити в магазин, вибрати мені щось гарне? – запропонувала Оксана.

– Ну добре, давай, але тільки ненадовго, бо мені ще треба готувати святковий обід, – погодилася свекруха.

Невістку свою, Оксану, Марія щиро любила і ставилася до неї як до доньки. Вона знала, що у Оксани батьки далеко, тому чисто по-материнськи захотіла їй допомогти – пройтися з нею по магазинах і вибрати щось найкраще.

Оксана посміхнулася і сказала:

– Мамо, мені приємно, що ви будете поруч, просто хочу щось особливе вибрати.

Згодом вони з Марією Іванівною прогулялися по магазинах, і Оксана знайшла саме те, що шукала: вишуканий шарф, елегантну куртку і дуже гарні осінні чобітки.

– Ось це те, що треба, точно підійде! – з захопленням сказала Оксана, показуючи свекрусі обновки.

Оксана пригостила свекруху кавою в місцевій , за те, що та потратила на неї час, і вони вирушили додому.

В суботу, в день святкування, Сергій і Оксана поїхали до мами. Оксана забрала дітей з садочку і школи, а Сергій привіз пакунки з подарунками.

– Мамо, вітаємо тебе з святом! – сказав Сергій, заходячи в квартиру. – У нас для тебе є сюрприз.

Марія Іванівна підійшла до них, здивовано поглядаючи на пакунки.

– Ого, ви що, не треба було… – почала вона, але Сергій вже встиг витягнути з коробок стильні речі.

– Це тобі, мамо! – вигукнула Оксана. – Ми разом вибирали, сподіваюся, тобі все підійде.

– Ой, та ви що! Це ж надто дороге. Я не можу так… – почала було протестувати Марія Іванівна, але Оксана перебила:

– Мамо, ці подарунки для вас! Повірте, ви заслужили на них. Ми з Сергієм разом вирішили, що хочемо подарувати щось таке, що пригодиться вам.

Марія Іванівна почала відкривати пакунки, і на її обличчі з’явилося справжнє захоплення.

– Це ж ті чоботи, про які я мріяла! І куртка! І шарф! Діти мої, ви що, це все для мене? Я навіть не знаю, як дякувати! Ви такі дорогі мої! – сказала вона, обіймаючи сина й невістку.

Оксана подивилася на Сергія і тихо сказала:

– Я знала, що їй це сподобається. Мамо, ми тебе дуже любимо!

Сергій, дивлячись здивовано на дружину, сказав:

– Я думав, що подарую гроші, але ти ж все так чудово підібрала. Як ти це робиш?

Оксана посміхнулася і відповіла:

– Це наш маленький жіночий секрет. Я знаю, що їй сподобається саме таке. Просто коли ми ходили по магазинах і вибирали речі, начебто, для мене, я уважно спостерігала за тим, за чим дивиться мама. А потім повернулася і все це купила, – з посмішкою пояснила Оксана.

Марія Іванівна, затримуючи сльози радості, сказала:

– Ви мені таке зробили, що я і не знаю, як дякувати. Ви – найкращі діти, яких тільки можна бажати!

Оксана і Сергій обмінялися поглядами, і розуміли, що це був не просто подарунок, а вияв турботи і любові, який неможливо виміряти грошима.

Тому що справжня сім’я – це не тільки про подарунки, але й про те, як можна відчувати один одного і дарувати радість.

Того вечора вся родина сиділа за столом, їла святкову вечерю, сміялася, ділилася новинами, і всі розуміли, що саме такі моменти і є справжнім багатством.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page