Оксана вирішила зварити на вечерю пельмені, і тут якраз її чоловік Сергій зайшов в квартиру.
– Оксано, я тобі забув сказати, мама нас на вихідні запросила. Вона святкує день народження в суботу, так що треба буде приїхати, – сказав Сергій з порогу, швидко знімаючи черевики і йдучи на кухню.
Оксана підійшла до нього, поцілувала в щоку і відповіла:
– Це чудово! Обов’язково приїдемо. А що мама хоче на свято?
– Я думаю, що їй сподобається, якщо ми привеземо їй щось цікаве. Вона ж завжди все для нас готує, пора й нам якось порадувати її, – сказав Сергій.
– Може, ти купиш їй якусь косметику, чи хороший парфум? – запропонував чоловік.
Оксана задумалася на хвилинку, а потім каже:
– Я знаю, що вона давно хотіла щось нове з одягу, – зауважила вона. – А ще я хочу зробити для неї щось смачненьке. Вона ж завжди любить наші домашні страви.
Сергій кивнув, підтримав і пішов в кімнату. Оксана ще трохи помилувалася тим, як гарно у них все складається в родині, як вони разом вирішують будь-які питання, підтримують одне одного.
Зранку, після того, як Сергій поїхав на роботу, Оксана набрала свою свекруху, Марію Іванівну, і запропонувала поїхати разом на покупки, щоб, начебто, свекруха їй допомогла з вибором верхнього одягу.
– Мамо, в суботу ми до вас обов’язково заїдемо на день народження, але, може, ми можемо сьогодні разом сходити в магазин, вибрати мені щось гарне? – запропонувала Оксана.
– Ну добре, давай, але тільки ненадовго, бо мені ще треба готувати святковий обід, – погодилася свекруха.
Невістку свою, Оксану, Марія щиро любила і ставилася до неї як до доньки. Вона знала, що у Оксани батьки далеко, тому чисто по-материнськи захотіла їй допомогти – пройтися з нею по магазинах і вибрати щось найкраще.
Оксана посміхнулася і сказала:
– Мамо, мені приємно, що ви будете поруч, просто хочу щось особливе вибрати.
Згодом вони з Марією Іванівною прогулялися по магазинах, і Оксана знайшла саме те, що шукала: вишуканий шарф, елегантну куртку і дуже гарні осінні чобітки.
– Ось це те, що треба, точно підійде! – з захопленням сказала Оксана, показуючи свекрусі обновки.
Оксана пригостила свекруху кавою в місцевій , за те, що та потратила на неї час, і вони вирушили додому.
В суботу, в день святкування, Сергій і Оксана поїхали до мами. Оксана забрала дітей з садочку і школи, а Сергій привіз пакунки з подарунками.
– Мамо, вітаємо тебе з святом! – сказав Сергій, заходячи в квартиру. – У нас для тебе є сюрприз.
Марія Іванівна підійшла до них, здивовано поглядаючи на пакунки.
– Ого, ви що, не треба було… – почала вона, але Сергій вже встиг витягнути з коробок стильні речі.
– Це тобі, мамо! – вигукнула Оксана. – Ми разом вибирали, сподіваюся, тобі все підійде.
– Ой, та ви що! Це ж надто дороге. Я не можу так… – почала було протестувати Марія Іванівна, але Оксана перебила:
– Мамо, ці подарунки для вас! Повірте, ви заслужили на них. Ми з Сергієм разом вирішили, що хочемо подарувати щось таке, що пригодиться вам.
Марія Іванівна почала відкривати пакунки, і на її обличчі з’явилося справжнє захоплення.
– Це ж ті чоботи, про які я мріяла! І куртка! І шарф! Діти мої, ви що, це все для мене? Я навіть не знаю, як дякувати! Ви такі дорогі мої! – сказала вона, обіймаючи сина й невістку.
Оксана подивилася на Сергія і тихо сказала:
– Я знала, що їй це сподобається. Мамо, ми тебе дуже любимо!
Сергій, дивлячись здивовано на дружину, сказав:
– Я думав, що подарую гроші, але ти ж все так чудово підібрала. Як ти це робиш?
Оксана посміхнулася і відповіла:
– Це наш маленький жіночий секрет. Я знаю, що їй сподобається саме таке. Просто коли ми ходили по магазинах і вибирали речі, начебто, для мене, я уважно спостерігала за тим, за чим дивиться мама. А потім повернулася і все це купила, – з посмішкою пояснила Оксана.
Марія Іванівна, затримуючи сльози радості, сказала:
– Ви мені таке зробили, що я і не знаю, як дякувати. Ви – найкращі діти, яких тільки можна бажати!
Оксана і Сергій обмінялися поглядами, і розуміли, що це був не просто подарунок, а вияв турботи і любові, який неможливо виміряти грошима.
Тому що справжня сім’я – це не тільки про подарунки, але й про те, як можна відчувати один одного і дарувати радість.
Того вечора вся родина сиділа за столом, їла святкову вечерю, сміялася, ділилася новинами, і всі розуміли, що саме такі моменти і є справжнім багатством.
Фото ілюстративне.
