Мартин залишився без матері, коли йому було десять років. Для хлопчика втрата найближчої людини була важким випробуванням. Батько Мартина, Олег Петрович, багато працював і після того, як не стало матері хлопчик належав сам собі. Іноді його забирала до себе бабуся, але вона була вже в такому віці, що незабаром їй самій потрібен буде догляд.
Мартин залишився без матері, коли йому було десять років. Для хлопчика втрата найближчої людини була важким випробуванням. Батько Мартина, Олег Петрович, багато працював і після того, як не
Заради доньки
У вікно хтось несміливо постукав. Наталя здригнулася від стукоту. Одинадцята година ночі. В цей час у селі тиша, всі по хатах, тільки молодь веселиться біля магазину, а він
У старій валізі Віктора було щось заховано. Я нетерпляче відірвала вже надірвану підкладку і затамувала подих. Там лежав золотий ланцюжок, унікальний і дуже старовинний виріб. Я його чудово пам’ятала. Він належав – моїй сестрі
У старій валізі Віктора було щось заховано. Я нетерпляче відірвала вже надірвану підкладку і затамувала подих. Там лежав золотий ланцюжок, унікальний і дуже старовинний виріб. Я його чудово
Інша жінка була б щасливою – вийти заміж в Лондоні, за успішного чоловіка, який міг дати їй все. Але Христині чогось бракувало, вона не не переставала думати про своє перше кохання, тому і приїхала додому, навіть не уявляючи, який крутий поворот підготувала їй доля
Христина ніколи не думала, що повернеться в рідне місто після всіх тих років, що пройшли за кордоном. Вона виїхала в Англію, коли їй було лише 25, і ось
Люся прожила зі Славком сім років. У цьому шлюбі були й бурхливі сварки, солодкі примирення та взаємні образи… А потім Славик пішов до іншої. До своєї молодої пацієнтки. Лікував їй зуби і закохався. Спалахнула любов — не погасиш. “Люсенька, я дихати без неї не можу!”
У жіночому колективі завжди знайдеться місце для пліток. А, як відомо, язик у пліткарки довший за сходи. ‘В одному дитячому садку часто обговорювали сімейне та особисте життя виховательки
Я пам’ятаю, як ми з Сашком тільки почали жити разом. Я думала, що всі свекрухи – це якісь не надто добрі героїні казок, а тут така добра людина. Але згодом з’ясувалося, що в райському куточку живе ще й один мешканець – справжній дідько в людській подобі
— Все, я більше не можу! – сказала я, не витримавши. Кирило здивовано на мене подивився. — Ти що, пропонуєш виставити мого батька?” – питає з таким виглядом,
― Андрій відштовхнув мене! Спочатку сказав, що цього не може бути, що ми ще молоді й встигнемо, а потім почав схиляти мене до думки, що дитина нам не потрібна. Але це ще не найгірше. Він почав звинувачувати мене у зраді!
― Я при надії. Після цих слів на затишній кухні обвалилася надважлива тиша. За столом сиділи двоє людей: Марина та її мама Анна Анатоліївна. При тьмяному світлі лампочки
Чоловік зрозумів, що дружині зателефонувала мама – його теща. Двері на кухню були прочинені, і все чутно. Розмова розпочалася стандартно: обмінялися новинами. А далі стало дуже цікаво
Чоловік зрозумів, що теща зібралася прийти до них. Разом із тестем. І спитала, що принести. Він уже приготувався роздратуватися, як дружина сказала: «Краще не приходити. Славко після нічної
Моя свекруха роками молилася, щоб її чоловік повернувся до неї. Її молитви отримали відповідь, але не так, як вона очікувала
Моя свекруха роками молилася, щоб її чоловік повернувся до неї. Її молитви отримали відповідь, але не так, як вона очікувала. – Чого ти так сердишся на свою свекруху?
Квартиру я залишаю тобі, машину візьму собі, а гроші поділимо навпіл, – сухо додав він і почав збирати речі
Зіна, дивлячись у вікно на залиту сонцем вулицю, подумала: “Наче весна повернулася”. Та це пізнє тепло й краса дня ніяк не могли зігріти її душу.. Вже минув місяць

You cannot copy content of this page