Дозвілля
— Чому саме в нас? У вас же свій будинок, та й гостей ваших ми не всіх навіть знаємо, — трохи розгублено пробурмотіла Олеся, дивлячись на свекруху. —
Я не буду ремонтувати будинок, який оформлений на твою матір — провчила хитрого чоловіка — Пашо, я тут склала кошторис на новий дах, — Женя простягнула чоловікові заповнений
– Я приготувала борщ за твоїм улюбленим рецептом! Ще гарячий! – голосно промовила свекруха, заходячи до нашої квартири без дзвінка. – Дякую, мамо, але не треба було, –
Через брак грошей я почала прибирати чужі будинки. – Софіє, ритися в брудному одязі? Це те, про що ти мріяла? Мені соромно перед друзями за тебе і за
— Олю, коли ти зможеш приїхати? — жалібно питала телефоном Галина Петрівна у своєї доньки. — Мені зовсім зле! — Мамо, я зайнята, вибач, — відповіла Оля. —
Андрій пішов до іншої жінки. Він, бачте, замучився біля мене і дітей. Він хотів змін, а точніше – свободи. І він її отримав. Сказати, що мені було важко,
– Як?! Як ти міг це зробити? Чому навіть не попередив? – голос Марини здригався від образи й здивування. – Я вдома все поясню, гаразд? – коротко відповів
«Я дуже хвилююся перед цією поїздкою до твоїх батьків. Навіть трішки боюся. Вони завжди дивляться на мене так, ніби я зробила щось неприпустиме», – сказала Аня чоловікові, складаючи
Два місяці минуло з того моменту, як я переписала свою квартиру на сина. Спочатку все здавалося нормальним – Дмитро часто приходив, запитував, чи потрібна мені допомога. Я відчувала,
Якось, побувавши в цьому чарівному селі з невеликими котеджами та зеленими двориками, я закохалася в нього всім серцем і вирішила залишитися тут назавжди. Всього година дороги з міста