Дозвілля
Ми зустрічалися кілька тижнів, а потім він почав морозитися. Рідше дзвонив, ще рідше запрошував в кафе на моє улюблене морозиво, і я вирішила взяти ініціативу в свої руки. Першим ділом спекла «Мурашник». Намовила подругу, і та відвезла торт йому на роботу. Він у відповідь надіслав банальне «Ок». Я вирішила не здаватися і о п’ятій ранку примчала до нього додому, щоб прив’язати до ручки дверей величезний букет ромашок
Відразу після інституту у мене трапився роман. Ми зустрічалися кілька тижнів, кілька разів відсиджувалися
Дозвілля
Мій чоловік не хоче і не бачить сенсу спробувати зберегти сім’ю. Каже, що приблизно місяць тому він розлюбив мене і приблизно в цей час зустрів іншу, в яку відразу ж закохався. Між ними, за його словами, зараз дружба
Ми разом вже тринадцятий рік. Чоловікові 33, мені 37. Дитині півтора року, довгоочікувана і
Дозвілля
Вікусю, привіт. А я хотіла тебе пізніше набрати, запитати дещо. Що трапилося? Що?- телефон випав у неї з рук. Вона відчула, як стрепенулося все в середині
“Алло! Світусю, ми переїжджаємо! Ми переїжджаємо до вашого міста! Так! Так!! Ми вирішили з
Дозвілля
Як добре, коли тебе чекають і зустрічають. Чоловік мій раніше мене постійно зустрічав. А “Укрзалізниця”, як на зло, робила прибування потягу все раніше і незручніше, ніби перевіряючи його на міцність
Це так чудово, коли ти прилітаєш-приїжджаєш, а тебе чекають. І все, ти вже не
Дозвілля
У однієї жінки відключили воду, надовго; труби міняли в будинку. А у неї двоє маленьких дітей – скрутне становище! Одна взагалі немовля. А чоловік вирішив пожити у мами, з якою у жінки стосунки не склалися
Не знаю точно, де цей чоловік жив, в загальному, він втік тимчасово. Йому ж
Дозвілля
Повернулась. Почувши про що говорять у кабінеті, ледь не зомліла: « — І ніколи, аж до останнього моменту не кажи от-таким безнадійним правду. – почула з-за дверей кабінету, – Не кожна людина може витримати. Краще, хай проживе людина, те, що залишилось з надією». Наталя аж сіла. Вона була остання в черзі, отже мова про неї. Значить, професор тоді сказав їй неправду. Мов у тумані все ж зайшла забрала сумку. Попрощалась з професором і аспірантом. «Безнадійна» пульсувало у скронях
З кабінету професора Наталя випурхнула щасливою пташкою. — Найгірше не підтвердилось. Трохи постежте за
Дозвілля
Вона і раніше відрізнялася серйозним підходом до роботи, але зараз стала ще краще. Додому приходила втомлена, але задоволена. Очі сяяли щастям, якого раніше я в ній не спостерігав. Я повинен був самостійно виховувати і слідкувати за нашими синами. Навіть речі я прав і вечері готував. на всі збори я теж ходив один. Дружина попросила не картати її, а підтримати, адже їй пощастило і вона може отримати підвищення. Я й погодився, а чому б і ні, адже ж ми родина і повинні підтримувати одне одного
У шлюбі з дружиною ми прожили більше десяти років. Одружилися відразу після університету. Діти
Дозвілля
– Що значить, попросити маму про допомогу? – обурено дивиться на мене чоловік. – Тобі тоді узагалі робити буде нічого. Це ж природою закладено в жінці – бути берегинею дому. Та й що ж ти такого тут робиш, що аж допомога тобі потрібна. Я як пішов з дому у те ж і повернувся. Тільки давай не будемо казати що це все дівчаточка. Їм усього по два рочки, клопіт від них мінімальний
У мене прекрасні дітки-двійнята. Дві дівчинки – Аня і Маша, їм 3 роки. Скажу
Дозвілля
Три роки тому дитина мого хлопця була янголом. Милий і веселий хлопчик радо сприйняв мою появу у їхній сім’ї. Але минув час і я вже не хочу повертатись у свій дім. Поставила цивільному чоловіку чіткі умови, тепер чекаю його відповіді
Три роки тому я познайомилася з одним чоловіком. Він дуже хороший і добрий. Трохи
Дозвілля
По стіні, по стіні і ось нарешті двері. Світ ішов обертом, але додому таки дійшла. Не вмикаючи світло кинула торбу в коридорі і в темноті пішла до свого ліжка. Два кроки від дверей трішки вправо і ось воно – ріднесеньке теплесеньке ліжечко. Добре, що рукою спочатку помацала, а то так і лягла в порожнечу, адже ліжка на місці не було. А коли ввімкнула світло то і геть дар мови втратила. Нічого не було її дім порожнім був зовсім
По стіні, по стіні і ось нарешті двері. Світ ішов обертом, але додому таки

You cannot copy content of this page