Дозвілля
– Ні, ну якщо б він там 10 гривень просив на фанфурик, тоді б зрозуміло. Але тут… Я і не знала, що сказати. А він почав пояснювати, що
Нещодавно зустріла хорошу шкільну подругу. Ми не бачилися більше двадцяти років. За школі ми сильно дружили і були нерозлучні. Після закінчення навчання ми роз’їхалися в різні міста по
На чужому нещасті щастя не побудуєш. Так думала і я до недавнього часу. З моїм майбутнім чоловіком я познайомилася в ресторані. Вже дуже мені сподобався ставний і доглянутий
– Нічого нічого! – погладжуючи доньку і знімаючи невидиму пилинку з розкішної весільної сукні, шепотіла мама, – Хай собі говорить що хоче і йде куди і з ким
Я не знаю, як так могло статися і чому це взагалі сталося. Я була щаслива заміжня, як мені здавалося. Я з радістю поверталася додому після роботи, готувала вечерю
Моєму онукові двадцять один рік. Нещодавно він мене просто у ступор ввів своїм вчинком. Привів до мене додому дівчину і сказав, що вони поживуть у мене деякий час.
Мені було 24 роки, жила з батьками, закінчувала магістратуру. Після влаштувалася працювати за фахом в бухгалтерію. Працювала шість днів в тиждень, іноді затримувалася допізна. Хлопця у мене не
Одружилися ми з Ванею кілька років назад. Вік був усвідомлений у обох – мені 27, йому тридцять. Друзі взагалі не вірили, що ми можемо зійтися, бо ми зовсім
Трохи більше року назад я зійшовся з жінкою. Її синові було вісім років (зараз дев’ять), вона заміжньою не була, я не одружений, сімейний досвід нульовий. Раніше вона працювала
Мамина спина: крізь нічну сорочку виднілися гострі лопатки і худа, як у дитини, шия. Та ще – татів новенький сяючий автомобіль. Це були два найяскравіших спогади з дитинства