Дозвілля
Холодний осінній ранок. У приватному будинку спить сім’я Прохоренко: Олександр, його мати, дружина і п’ятирічний син. Олександрові час вже прокидатися. Він змушений добиратися на роботу на електричці, а
При надії! – Так. Важко, бо мені важко взуватися, – продемонструвала велике пузяко Віка. – То взувай щось інше! – Іншого нема! – Якби треба було, ти б
Дівич-вечір. – Аж не віриться, що цей день настане завтра!!! – До дна!!! – Вітаємо!!! – Ти це заслужила!!! – Будь щаслива!!! Тости перегукувалися, повторювалися, копіювалися і це
Часом в житті трапляються такі непередбачувані події, що диву даєшся. Начебто нічого не віщує несподіваних змін і раптом, на тобі. Лариса з чоловіком Антоном в шлюбі майже тридцять
Розмова відбувалася в порожньому магазині нічної зміни і її слухачці, Наталці, не було куди дітися і нічим зайнятися. Як вона мріяла непомітно запхати беруші, але так вона могла
Оля прокинулася рано – важко спати, коли тобі тицяють в обличчя ногами. Вона відкрила очі і перецілувала кожен пальчик на маленькій нозі – донечка спала впоперек ліжка, широко
— Дуже тісно, — сказала мама, дивлячись на шпалери, які давно вже втратили свій колишній вигляд і починали відклеюватися. — Зате своя, — відповів батько. Його обличчя сяяло
Теплий серпневий вечір. Галина не поспішаючи йде з роботи. Закінчився її перший робочий день після відпустки. — Галино! Галю! — гукає хтось позаду, наздоганяє, — Стривай. Разом підемо.
Вона відразу забула про спину і навшпиньках підійшла до дверей. Невелика шпаринка так і просила, подивися. Баба Марійка глянула і присіла від несподіванки. Там були чоловік її внучки
Тетяна накривала на стіл і чекала свого чоловіка. Він ось-ось повинен був приїхати і вона з нетерпінням поглядала на двері. Її чоловіка відправили за путівкою в санаторій в